Вінничанин Василь Ружило винайшов ліки від раку!
Василь РУЖИЛО
Бабця була лікаркою у графа Потоцького
Дар до цілительства передається у цій родині з покоління в покоління. Бабуся Василя Родіоновича Лукія Степанівна була особистою лікаркою графа Потоцького й піклувалася про здоров’я фактично цілого знатного сімейства. Раніше “домашньою цілителькою” Потоцьких була її мама.
Василь ще дитиною приглядався до бабусиного вміння допомагати людям. Цікавився усіма дрібничками! Потім почав “асистувати” їй під час прийому хворих.
– Бабця Лукія хоч і неписьменна була, та добре зналася на народній медицині, – розповідає Василь Ружило. – Вона завжди приймала хворих до сходу сонця, коли організм найбільш піддатливий впливу ліків рослинного походження. З нею змалку ходив по лісах і луках, шукаючи цілющі трави. Мабуть, тому й вибрала мене з усіх чотирьох онуків, аби передати свою безцінну мудрість.
Бабусина наука подобалася малому Василеві. Особливо його вразив один випадок. До них у село Печора Тульчинського району привезли з Москви великого чиновника. У нього була гангрена, і лікарі наполягали на ампутації ноги. Його дружина звідкись дізналася про дар Лукії Степанівни і буквально забрала чоловіка з операційної, посадила в літак і привезла в Україну. За тиждень той чиновник полетів назад у Москву. І нога була цілком здорова.
– Це було на моїх очах. Я па-м’ятаю, як він ще багато разів приїжджав до нас і на колінах дякував бабусі, – пригадує Василь Родіонович. – Так цей випадок визначив мою долю, я твердо вирішив, ким хочу бути.
За Союзу став першим «народним цілителем» з України
Тоді в медінститут було важко вступити. Василь Ружило закінчив “фізкультурний” факультет Вінницького педінституту. Отримавши вищу освіту, почав працювати зі спортсменами – лікував травми, допомагав їм реабілітуватися після змагань. Цілитель пригадує такий випадок: на початку 80-х років футбольна команда Вінниці пасла задніх на всеукраїнському турнірі. Тренер попросив Василя Родіоновича позайматися з його хлопцями. Невдовзі побачили вражаючий результат: ця футбольна команда зайняла друге місце в Україні.
– Я просто варив спеціальні трави – сам пив, давав тренеру Терлецькому і всім футболістам. Перемога за перемогою – ніхто не вірив, що таке може бути. Тоді Терлецький розповів про мене Лобановському, і той запросив мене на роботу. Я поцікавився, яку ж посаду пропонують? Тоді у Вінниці вже працював директором спортивної школи. А мені кажуть: “Масажистом будеш... Іншої посади нема”. Якось не солідно, кажу, з директора в масажисти. І відмовився.
А невдовзі його чекало всесоюзне визнання.
У Москві відкрили Центр народної медицини. Ружило поїхав туди на “апробацію” свого таланту. Взяв із собою всі авторські публікації про власні досягнення та відкриття, які були опубліковані у десятках видань. Тоді своїм основним профілем лікування вважав вегето-судинну дистонію.
– Мені дали групу хворих, яких турбував головний біль – 15 людей, – розповідає Василь Родіонович. – За тиждень я усіх вилікував. Кажуть, бути такого не може, щоб 100% на ноги поставити. Якби 40-50%, то посвідчення “народний цілитель” видали б... Словом, відправили мене додому. Сказали, якщо у пацієнтів через місяць болі не відновляться, викличуть. Минув час, у Москві зібрали консиліум, обійшли хворих – ніхто з моїх на голову не скаржився. Тільки питали, чи “гарантію” на своє диво даю. Відповідав пацієнтам, що років 25 головний біль їх не турбуватиме. Так у 1990-му році отримав посвідчення народного цілителя – став першим в Україні і 50-м в Союзі.
Відмовився лікувати... Єльцина
Слава про диво-цілителя ширилася усім Союзом. До Ружила вишиковувалися черги, як до Мавзолею. Люди тисячами записувалися до нього на прийом.
– Був пацієнт, якому мали видаляти нирку, – пригадує Василь Родіонович випадок зі своєї практики. – Я його лікував 10 днів, а після цього послав на повторне обстеження. Всі ана-лізи вже були в нормі. Але УЗД показало, що в районі нирок є пухлини. Я того чоловіка ще раз оглянув – і дійсно напальпував ущільнення. Але то були не пухлини, а жировики. На операцію він так і не пішов – і благополучно живе до сьогодні. Багатьом допомагаю уникнути шунтування коронарних судин. А от Єльцину відмовив. Кажу, хай міліція його лікує – він розвалив Союз. То Єльцин мусив погодитися на шунтування. Після цього протягнув він ще недовго, хоча був досить здоровий чоловік і міг ще жити і жити. Коли я з Москви повернувся в Україну й почав практикувати у Вінниці, мені почали погрожувати, що знищать сім’ю і таке інше. Багатьом не подобалися такі блискучі результати. Але якось обійшлося без найгіршого.
Головна “зброя” цього чоловіка у боротьбі з хворобами – це сильне біополе та золоті руки, якими зцілює. А ще – надійний помічник “Тиросан”. Це авторський винахід Василя Ружила, фітопрепарат, який допомагає побороти чимало недуг.
– Цей препарат має властивість розширювати звужені судини, капіляри, а також підвищує стійкість мембран і оновлює клітини, – ділиться з нами цілитель. – Він здатен нормалізувати процес кровообігу в організмі. І головне – не має побічних явищ. А порушення кровотоку і є головною проблемою виникнення багатьох хвороб.
З допомогою “Тиросану” він лікує спазми судин, отити, гайморити, хвороби нирок та серця, запалення сідничного нерва, відновлює зір, допомагає схуднути, прискорює ріст (це особливо важливо для хворих на гіпофізарний нанізм – такі пацієнти можуть рости без вживання дороговартісних гормонів!), навіть розсмоктує пухлини молочних залоз.
– У мене була пацієнтка навіть з четвертою стадією раку молочної залози – Люба Шевчук з Одеси. Одну грудь цій жінці видалили і вже мали різати другу. Вона приїхала до мене з останньою надією. Я нею одною займався півтора місяця. І хвороба відступила. Люба досі почувається чудово, хоч минув вже не один рік. Маю досвід успішного лікування лейкемії – раку крові.
Результати роботи Василя Ружила відомі у багатьох країнах світу. Його запрошують на пос-тійне проживання у Німеччину, Швейцарію, Англію, Росію... Згоди не дає. Каже, народився українцем, то й трудитися має на рідній, дідівській землі. Мріє про єдине – відкриття в Україні потужного центру народної медицини. Нині ж талановитий цілитель трудиться у невеличкому приміщенні у Вінниці. З ним пліч-о-пліч працює і його син Олег. Династія народних лікарів продовжується!
Наталія КРАВЧУК,
Вінницька область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
