Замість котла – селянська піч

Іван БОЙЧУК: «Підкину дров – і тепло...»

Іван БОЙЧУК: «Підкину дров – і тепло...»

Приписувати авторство цього оригінального технічного нововведення жителю прикарпатського села Іванівка Івану Бойчуку, звичайно, не можна, бо подібний винахід практикували чимало новаторів. Але відмінність у  тому, що Іван Степанович значно вдосконалив новинку.

За фахом 44-літній добродій Бойчук – лісівник. Після закінчення Сторожинецького лісотехнікуму понад 20 років працював техніком у місцевому лісництві. Через певні обставини звільнився з роботи і перекваліфікувався на… будівельника: споруджує дерев’яні будинки, тобто – тесля. Останнім часом трудився у Сибіру, зокрема в Тюмені. Ось там вперше й спробував втілити свій технічний задум в реальність.
– Ми, українські будівельники, квартирували в одного з тамтешніх росіян, – згадує Іван Степанович. – Господар вирішив перемурувати так звану селянську піч, а я під час того “ремонту” запропонував встановити у хаті систему водяного опалення. Дядько дуже здивувався з моєї пропозиції, мовляв, треба ж котла придбати, але після того, як почув від мене, що замість котла тепло буде “гнати” піч, дозволив провести експеримент. Ми роздобули (звісно, за могорич!) старі, але ще справні труби, чавунні радіатори-батареї. Всередину пічного кухонного вогнища (російською – “топка”) вмонтували спаяні газозваркою трубні бойлери. Вогонь нагрівав у них залиту в систему воду, яка шляхом циркуляції потрапляла в радіатори й обігрівала дві сусідні кімнати. Паливом служили дрова і вугілля.
Шість років тому добродій Бойчук запровадив у власному новозбудованому будинку таку ж за принципом систему опалення. Через кухонне вогнище вимуруваної з кахель печі провів грубостінні труби-бойлери діаметром 70 міліметрів з нержавіючої сталі й під’єднав їх до системи водяного опалення. Для інтенсивної циркуляції рідини використав ще й електронасос.
– Розпалюю дрова й підтримую багаття доти, поки температура води в системі не досягне потрібної позначки, скажімо, 50 чи 60 градусів, – продовжує прикарпатський умілець. – Відтак, достатньо одного-двох полін, аби лише ватра не гасла. Таким чином обігрівається не лише приміщення кухні, але й трьох кімнат, загальна житлова площа яких – 100 квадратних метрів.
Торік Іван Степанович вніс цінну рацпропозицію: замінив чавунні радіатори-батареї на сучасні металеві, а залізні труби системи – на екопластикові. Ефект очевидний: замість майже 150 систему опалення заповнює тільки 50 літрів води. А це означає, що менший об’єм рідини швидше нагрівається при значно меншій витраті палива. “А ще я зробив таку реконструкцію тому, – резюмує мій співрозмовник, – що цьогоріч до Іванівки провели газопровід. Але ще поміркую, що вигідніше: купляти газовий котел чи підключити природний газ до кухонного вогнища”.
Бойчук планує замінити масивні трубні бойлери на змійовик меншого діаметру, який би “виходив” і через канали димоходу, де під час горіння зберігається висока температура. Це також дасть вагомий ефект.
Іван ІВАНИШИН,
Івано-Франківська область
Фото автора

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>