Читачі «вісника і Ко» готові дати притулок скривдженим жінкам і їхнім діткам

Румунка Наталія Данилів

Румунка Наталія Данилів

Уже в день виходу заміток “Мати з двома доньками шукає притулку” та “Куди нам подітися?” (“Вісник і Ко” за 20 березня 2008 року) до редакції подзвонила Алла із села Сокіл Рожищенського району. І з її легкої руки не припиняються дзвінки від милосердних читачів, яких до глибини душі схвилювала доля Наталі із Івано-Франківщини та Галини з Рівненщини. Пропозицій багато, аж довелося створювати спеціальну папку-картотеку під умовною назвою “Пропоную житло і плече”. Окремі, хто не має телефону, написали навіть листи.

Особливо настирливо телефонувала нам багатодітна мати Оксана Самчук (у неї шестеро своїх діток!) з одного із сіл Волині. Першого разу запрошувала Наталю із Верховини у свою батьківську хату, в якій ніхто не живе. А наступного дня спішила поділитися радістю, що знайшла ще один варіант, і можуть приїжджати обидві – і Наталя, і Галина.
І вже цього ж таки дня по обіді нетерпляче запитувала, коли вони приїдуть? Бідкалася чуйна молодиця, що так мало часу залишилося до Великодня.
Її запрошенням скористалася рішуча румунка Наталія Данилів, яка ніколи не пасує перед труднощами. Вона переступила поріг редакційного кабінету переповнена емоцій.
– Я, признатися, і не чекала, що такі хороші люди у вас. Коли по телефону розповідала про свої враження подрузі по нещастю Галині, яка дуже хвилювалася, що їду я до незнайомих людей, вона й собі загорілася бажанням приїхати на Волинь.
Оксана приділила гості максимум уваги: пригостила, надала нічліг, вранці до церкви повела і село показала. Та ще й запропонувала два варіанти житла на вибір. Наталя зупинилася на другому. Хата лучанки пані Люби, яку завбачлива господиня запросила на вихідні приїхати до села, сподобалася більше. Там можна дешево придбати пристойну хату. З Любою сторгувалися і навіть домовилися про “кредит”. Прикинула, скільки назбирає та скільки чоловік заборгував їй аліментів і вирішила, що краще таки мати власну хатинку. Гроші, вважає, можна при бажанні заробити. Хвалиться, що позаторік тільки за чорниці мала 500 доларів. Придбали тоді і телевізор, і холодильник. Але все це мусила залишити. Тільки нашвидкуруч вдалося прихопити найнеобхідніший одяг і рятуватися втечею від гарячих кулаків п’яного чоловіка. Не раз, каже, вмивалася кров’ю. Та більше терпіти не буде. Тільки доб’ється розлучення і старша донечка Юля закінчить навчальний рік, одразу переїдуть на Волинь. Розмріялася, як біля хати насіє багато гарних квіточок. І вже збирається посадити грядки.
А пропозиції від чоловічої статі категорично відхиляє. Її думку поділяє і Галина, авторка другої замітки, котрій теж надійшло багато пропозицій. Зокрема від лучанки Валентини Павлівни, яка запрошує небогу на проживання у свою батьківську хату у село Озірці. Це недалеко від траси, є 50 соток городу – вважає, що Галині, як сільській жінці, город і господарство допомогли б виживати з дітьми. Запрошує Галину до себе і Галина Яковчук із Млинівського району на Рівненщині.
Дякуємо усім, хто відгукнувся на публікації і запропонував бездомним матерям та їхнім діткам куток. Якщо вони виберуть не вашу пропозицію, не ображайтеся. Нагадуємо ще раз контактний телефон: 78-02-88.
Мирослава Манелюк,
Волинська область

 

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>