Оженився чоловік і пішов у приймаки. І весь час звертався до тестя на ім’я: “Петро”. Чого тільки не робив старий, нічого не допомагало. Пішли одного разу зимою в ліс по дрова. Спиляли дерево, і коли воно падало, то придавило зятя. Він пробував вибратися сам, та не зміг. Почав гукати тестя: “Петре! Петре!”, а той ніби й не чує. Через деякий час гукає: “Тату, тату, допоможіть, будь ласка, вибратись з-під гілляки”. Тесть прийшов, допоміг.
Вибрався зять з-під гілляк і каже: “Бач, Петре, яка біда могла статися”.
Мирослава ВАРІЙЧУК,
с. Берег,
Дубенський район,
Рівненська область
Comments: |