«Не зупинять будівництво – ляжемо під колеса»
Обіцяють львів’яни, які через вибух будинку у центрі міста залишилися без даху над головою
Ті, хто вцілів після вибуху, нині живуть у готелі. Життя потерпілих перетворилося у пекло. Боротьба за кусень хліба, виживання, здоров’я, майно та власне житло стала нормою. Їм дорікають їжею і годують обіцянками, що стане краще. А тим часом виділені потерпілим кошти блукають кабінетами. І хоча ще немає висновків експертизи та остаточного кошторису, аварійний будинок вже почали відбудовувати. Чи ж витримає фундамент нову споруду?
Четверта година дня сьомого лютого 2008 року стала початком відліку боротьби за життя та існування більше 40 осіб з вулиць Костюшка та Січових стрільців. Того дня будинок львів’ян злетів у повітря. 71-річний Віталій Хлєбніков, мешканець 13-ї квартири, де був епіцентр вибуху, загинув на місці пригоди. Його дружина Світлана померла у лікарні, так і не довідавшись про смерть чоловіка. Ще десятеро людей отримали травми. Дві квартири під час вибуху провалилися з третього на другий поверх. Решта 17 – як після бомбардування.
У перші дні нещастя на місці пригоди працювали всі високопосадовці Львова. Також приїжджали міністри. Президент України Віктор Ющенко поставив це питання на особистий контроль. Петро Олійник, вже колишній губернатор Львівщини, виділив потерпілим з обласного бюджету 250 тисяч гривень. Після аварії минув місяць, та виділені кошти до потерпілих ще не дійшли. Наразі їм виплатили по три тисячі гривень матеріальної допомоги з міського бюджету. Але компенсацію дали не всім.
– Мені і синові перерахували шість тисяч, а чоловікові не дали нічого, мотивуючи це тим, що він тут не прописаний. Але ж на третьому поверсі нашого будинку був гуртожиток. Там люди проживали також без прописки. І їм, і навіть одному студенту, який знімав тут квартиру, дали допомогу, – Марія Рамусь показує акт, складений потерпілими, де зазначено, що Віктор Рамусь проживає на Костюшка разом із дружиною та пасинком тринадцять літ. Сім’я Рамусів – єдині, хто лишився жити у пошкодженій квартирі аварійного будинку.
– Якщо ми підемо звідси, то більше свою квартиру не побачимо, – переконані потерпілі.
І до вибуху, й після до них підходили з проханням продати своє житло.
38 потерпілих розмістили у готелі „Львів”. Хоча там є ліжка і гаряча вода, люди незадоволені таким проживанням.
– Ми не маємо змоги попрати речі і нормально поїсти. Хоча годують нас непогано, але ми не в змозі харчуватися за графіком, та й серед нас багато людей похилого віку, які не можуть вживати запропоновану їжу. Зрештою, у готелі можна прожити тиждень, але не місяці, – скаржаться потерпілі.
Міська влада обіцяла потерпілим найняти квартири для житла. Але, схоже, це питання зависло у повітрі надовго. Маклерські фірми не можуть підшукати таку кількість квартир для найму. Львів’яни, які здають житло, воліють, щоб їм платили живими грішми, а не перерахунками. Хоча три дні тому Ірина Маруняк, голова Галицької райадміністрації, також розраховувалася з готелем за проживання і харчування потерпілих „налом” .
– Мені ледве вдалося вибити ці гроші. Ви й не уявляєте, як страшно везти 80 з лишком тисяч в автомобілі без охорони. Але я змушена була це зробити, бо ресторан готелю відмовлявся надалі готувати для потерпілих їжу, – розповідає пані Маруняк.
86 тисяч гривень, які привезла голова у своєму авто – заборгованість готелю за проживання і харчування потерпілих від вибуху. За одну особу готелю платять 160 гривень в день. Чиновники розрахувалися з боргами за лютий. З початку березня потерпілі знову живуть і їдять у борг. Аби уникнути непорозумінь з рестораном, відтепер, їм видаватимуть талони на харчування.
Нещодавній вибух залишається на сьогодні у Львові темою N1. У те, що будинок „рвонув” від витоку газу чи кисневих балонів, ніхто не вірить. Львів’яни переконані: будинок підірвали навмисно. Адже приміщення у центрі Львова – ласий шматок для бізнесових структур. До речі, п’ять квартир злощасного будинку було викуплено ще задовго до вибуху. Прокуратура наразі не готова оприлюднити причини „НП”. Цілком ймовірно, що кримінальна справа так і залишиться прикрита завісою „таємниця слідства”. Втім, потерпілих від вибуху вже не переселятимуть, як стверджували керівники міста раніше, в квартири віддалених районів. Аварійний будинок у центрі пообіцяли відновити.
Днями Богдан Коваль, начальник управління капітального будівництва Львівської міської ради, оприлюднив потерпілим дати їхнього майбутнього вселення у квартири відновленого будинку. Частина мешканців зможуть зайти у своє помешкання вже у червні цього року, а решті доведеться зачекати до жовтня. Втім, потерпілі не вірять цьому. Адже документація щодо відновлення аварійного будинку ще не готова. Також архітектори та геологи не досліджували фундамент зруйнованої будівлі. Та, незважаючи на це, злощасний будинок вже почали відбудовувати, і насамперед з того боку, де квартири бізнес-структур. Це породило невдоволення серед потерпілих і змусило людей об’єднатися у громадську організацію „Гуртом за справедливість”.
– У нас немає грошей, і квартири у центрі – єдине наше багатство. Чиновники всіляко від нас відхрещуються. Нам доводиться годинами стояти під їхніми кабінетами. Навіть не хочуть з нами розмовляти. Ми, львів’яни, вже не раз бачили, як у подібних ситуаціях „кидали” людей. І розуміємо, що на відновленні нашого житла та компенсаціях багато хто хоче заробити. Тому стежитимемо за всім, що відбувається. Завтра нам можуть сказати, що фундамент не витримає навантаження, і будівництво затягнуть на роки, аби пізніше доведені до відчаю люди, які не мають де жити, віддали свої квартири за безцінь, – кажуть потерпілі. Люди запевняють: якщо будівельники не призупинять роботи до остаточного висновку всіх необхідних експертиз, то вони вдаватимуться до несанкціонованих протестів і відстоюватимуть свої права у Європейському суді.
Експертна комісія вже підрахувала вартість втраченого майна потерпілих. Найдорожче оцінено майно квартири N13, де був епіцентр вибуху – 21 тисяча 435 гривень 35 копійок. Решті заплатять від 749 гривень до шести-семи тисяч. Та на останню суму можуть розраховувати лише власники трьох зруйнованих квартир. Найбільше серед потерпілих тих, кому за втрачене майно відшкодують одну тисячу гривень з копійками.
Світлана МАРТИНЕЦЬ,
м. Львів
| Comments: |
