У волинському небі знову «паше» «кукурузник»
На землі АН-2 відпочиває, а працюють вантажники
Над полями Луцького району у пообідньому небі неможливо було не помітити АН-2, який кінематографічно “ліг на крило”. Вирівнявши траєкторію польоту, літак зустрічно-паралельним курсом до нашого автомобіля почав стрімко знижуватися. Редакційна “дев’яносто дев’ята” зупинилась на узбіччі автотраси. А за якихось дві-три сотні метрів від дороги шасі “кукурузника” торкнулись землі, і політ “залізного птаха” плавно перейшов у процес пригальмовування. Картина майже повністю прояснилася, коли літак зупинився в полі біля двох вантажівок і крана.
За ті кілька хвилин, доки я торував шлях до стоянки літака, обираючи сухіші стежини, двигун “кукурузника” знову запрацював, і він вирулив на “злітну смугу”. Цього часу виявилось досить, аби екіпаж повітряної машини і наземні працівники завантажили нову порцію мінеральних добрив. Мене ж одразу заспокоїв вантажник, мовляв, за десять хвилин “кукурузник” розкине добрива і повернеться на чергову заправку. На своє перше запитання я у відповідь від цього чоловіка отримав скромну і логічну переадресацію: “А вам усе значно краще розповість наш директор. Он він стоїть у тому гурті людей.”
– Використання літаків у сільському господарстві має цілий ряд переваг, – одразу з головного розпочав генеральний директор об’єднання “Агротехсервіс” Степан Москвич. – Земля зараз мокра, і жоден трактор в поле не вийде. А якщо й виїде, то відразу загрузне. Зрозуміло, що для літака поняття “бездоріжжя” не існує. А от такий стан грунту є просто ідеальним для внесення добрив. Ефективність подальшого засвоєння мінеральних речовин при внесенні у вологий грунт зростає на порядок, порівняно з використанням тракторної техніки. Бо трактор повинен дочекатись, поки земля підсохне, а при вищій температурі добрива випаровуються, і ефект знижується.
Ще одним аргументом на користь авіації є економність. У кінцевому підсумку є виграш як у матеріальних ресурсах (які вимірюються у літрах солярки та у гривнях зарплати), так і у часі. Приміром, щоб внести 30 тонн добрив, трактору потрібно два-три тижні, а то й місяць. А “кукурузник” з цією задачею впорається за 25-30 польотів. “При добрій організації праці та льотній погоді це можна виконати за день” – наголошує пілот АН-2, який здійснив черговий рейс і долучився до розмови, поки літак завантажують.
До “Агротехсервісу” входить чотири господарства. Вперше цієї весни АН-2 здійнявся над промінськими полями ще 9 березня. Далі на черзі були Мстишин і Боратин. Роботу “кукурузник” розпочав з першого підживлення озимих культур по вологій структурі грунту. Згодом апаратуру змінять, і літак перейде до боротьби з бур’янами, а відтак, займеться оприскуванням від хвороб і другим підживленням. Одним словом, “небесний пахарь” працюватиме в активному режимі до кінця травня. Степан Овсійович впевнений, що екіпаж вчасно впорається з роботою у своїх господарствах, ще й іншим зможе допомогти.
– Авіація вигідна, бо не псує посіви, не боїться багнюки і завдання виконує набагато швидше, – підсумовує Степан Москвич. А в цей час борт з номером UR-62681 та вантажем міндобрив знову вирулює на “злітну смугу”.
Микола КОМАРОВСЬКИЙ,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
