Внучка доярки любить бавитися з… телятками
Зоя МАКСИМЧУК з внучкою
В молодості вона здобула спеціальність прядильниці і працювала на бавовняній фабриці в Нововолинську. Згодом спробувала власного хліба й на заводі. Але все ж повернулася в село. Чи то такі вже гени трудівничі має, що не може без тої важкої селянської праці… Бо ще за своєю мамою Ольгою Адамівною Кравчук бігала на ферму. Вона доїла в ті далекі роки корів вручну: 15 корівок тричі в день за дійки тягнула… Мабуть, жоден чоловік не витримав би такої праці. А жінки в ті радянські часи витримували, ще й дочок своїх привчали цей труд шанувати.
– То вже ми більш цивілізовано стали жити. Я в колгоспі з 1981 року працюю, з них 23 – дояркою. Була телятницею, однак організували молодіжний колектив доярок, і я також туди пішла. То ми вже всі мали доїльні апарати. Але так за ці десятиліття до більшої механізації й не дійшло. Хоч наш керівник Віталій Фіщук планує на фермі встановити новий молокоблок, та хотілося б ще в ліпших умовах попрацювати. Можна було б вже й на пенсію йти, адже незабаром мені виповниться 50 літ (а доярки мають право йти на заслужений відпочинок раніше), але ще хочеться чогось кращого, – щиро усміхається жінка.
Її колишні колеги з молодіжного колективу вже на пенсії. Замінили їх молоді 25-32-річні дівчата. Є серед них і один чоловік. Андрій Бенесько замінив на “посту” дружину, яка пішла у декретну відпустку.
– Мужчини мають бути в колективі, – розповідає про роботу Зоя Анатоліївна. – Адже скільки важкої роботи на фермі треба переробити… А уявіть, скільки ми кормів коровам вилами попорозносимо в жолоби! Але молодь все дно йде на ферму. Куди ж дінешся, як безробіття кругом.
П’ятирічна бабусина щебетушка-онучка Сніжана часто з Зоєю Анатоліївною йде на ферму. Вона не відає, що таке комп’ютерні ігри. Але добре знає, який аромат має силос, як пахнуть малі телятка. Що вона робить на фермі?
– Бавлюся з ними, – каже дівчинка. – Вони такі гарненькі…
Але Зоя Максимчук не хотіла б, щоб її внучки, як уже два покоління жінок з її сім’ї, топтали стежку на ферму. Хіба що будуть європейські.
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
