Трійнятка в хату – клопотів багато
Щаслива мама Людмила КОНДРАТЮК зі своїми дітками
Сьогодні пані Людмила зі своїми козачками перебуває в неонатальному центрі у Волинській обласній дитячій клінічній лікарні. Каже, що почувається добре й уже звикла, що кличуть її до своїх кювезиків відразу троє малюків. Мусить усіх і погодувати, і перепеленати, та й на ручках потримати. Хлопчики відчувають мамину турботу та ласку, і відповідають на її тепло трьома усмішками.
Шлях до материнства для Людмили Кондратюк був нелегкий і довгий. Так розпорядилася доля, що вона, акушер пологового відділення Локачинської центральної лікарні, сама ніяк не могла завагітніти. Допомагала з’явитися на світ сотням малюків, а собі не вдавалося вимолити бодай єдине дитятко.
– Люда дуже любить дітей, – розповідає бабуся немовлят Євгенія Панасюк. – Буде присутня на важких пологах – приходить додому і плаче, шкодує і бідну маму, що намучилася, і немовлятко. А тоді за себе згадає – і знову плаче.
Людмила вийшла заміж за Анатолія вісім літ тому. Коли на першому році не вдалося завагітніти, не дуже переживала. Але час минав, а омріяна радість не приходила. Зробивши медичні обстеження, від лікарів отримала відповідь, чому так – у неї виявили полікістоз.
– Потрібне було лікування, – щиро ділиться Людмила. – Я готова була на все, аби стати мамою. Зрозуміло, стовідсоткової гарантії не давали. Лікарі казали, якщо не допоможе таке лікування, то доведеться робити оперативне втручання. У травні я пройшла необхідний курс, а в червні зрозуміла, що вагітна.
Її несміливі підозри найперше підтвердив тест. Люда відразу поділилася новиною з коханим. Пам’ятає його розгублений від несподіванки погляд. А потім слова: “А може, це помилка...” Тоді був ще один тест – і знову позитивний результат. Уже з впевненістю їхала у райцентр. І пройшовши усі обстеження, почула від лікарів заповітне “ви вагітні”.
Здійснилося! Щаслива, мов на крилах, летіла додому. Це нічого, що попереду чекає тривале перебування у лікарні на збереженні, що буде змушена не на один місяць поїхати з дому. Розуміла, що отримала великий шанс у житті, тож мусила берегтися.
– А коли дізналися, що буде трійня, тато від щастя не втратив свідомість? – цікавлюся у пані Людмили.
– Та я й сама здивувалася, – зізнається жінка. – Нам казали, що народиться двійня. Це не було шоком, адже в моїй родині дві бабусі мали по двійні. А от трійню розгледіли аж на 28 тижні вагітності. Що ж, трійко, то й трійко, аби здорові.
Людмилу одразу поставили на особливий контроль, бо ж автоматично потрапила в групу високого ризику. З середини січня довелося лягти на збереження в Луцький пологовий будинок. На початку лютого УЗД показало, що один з плодів почувається не дуже добре. Медики прийняли рішення: аби не допустити ускладнень, прокесарити жінку. Так малята з’явилися на світ трохи передчасно – на восьмому місяці.
– Чи вже вибрали імена своїм козачкам? – запитую у мами.
– Ще ні. Зараз головне, щоб хлопчики зміцніли. А випишуть нас додому, тоді й будемо думати над іменами, одразу охрестимо синочків. А називаю їх мій “першенький”, “другий” і “третій” – як народжувалися.
Вага козачків при народженні була 2050, 1880 та 1980 грамів. Нині хлопчики трохи поважчали. Більшенькі вже самостійно смокчуть з пляшечки молочко. Найдрібнішого ж хлопчика ще годують через зонд.
– Як довго перебуватимуть ці крихітні пацієнти під вашою опікою? – запитую вже у головного неонатолога Волинської області Миколи Миколайовича Гнатіва (до речі, він особисто був присутній під час пологів і з перших секунд життя опікується трійнею).
– Це тільки одному Богу відомо! Про такі речі лікарі не говорять. Але віримо, що все буде гаразд.
Дуже вірить у це і вся родина Кондратюків. Правда, у зв’язку з такою несподіванкою дуже загострюється житлова проблема – повертатися багатодітній сім’ї нікуди. Батьківська сільська хата без зручностей – не найкраще місце для таких делікатних діток. Та й лікарю з райцентру не дуже добре добиратися на виклики у їхнє село. Якби така радісна подія сталася з жителями обласного центру, мабуть, у виділенні власної квартири сім’ї посприяли б, та й з нянею допомогли. А що у селі? Та все-таки Кондратюки сподіваються на підтримку влади.
Тим часом сім’я не поспішає оформляти документи на отримання виплат у зв’язку з народженням трійні. Річ у тім, що нині допомогу на усіх трьох дітей обіцяють в однаковому розмірі – по 12 тисяч 240 гривень (а не як за перше, друге і третє). Проте 22 лютого 2008 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову “Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми”. За умови, якщо її народні депутати затвердять, на першу дитину батьки отримуватимуть 12 тисяч 240 гривень, на другу дитину – 25 тисяч і по 50 тисяч гривень – на третю і наступних дітей.
Наталія КРАВЧУК,
м. Луцьк
Фото автора
| Comments: |
