Де на Волині насправді побував Тарас Шевченко?
Пам’ятник Кобзареві у Дубні; обкладинка книги Петра КРАЛЮКА
Не збереглося жодних поезій про Волинь
– Отож, Петре Михайловичу, наскільки є правдивою, з Вашої точки зору, прив’язка імені Кобзаря до десятків населених пунктів нашого краю?
– Достеменно відомо лише одне – що Кобзар восени 1846 року побував у Почаєві, – розповідає Петро Кралюк. – Є думки (правда, дещо гіпотетичні) щодо відвідання ним ряду міст та сіл краю. На жаль, свідчень цієї подорожі залишилося не так уже й багато. Вочевидь, тому, що звіт Шевченка про перебування на Волині, який він мав передати у Київську археографічну комісію, був знищений. Не збереглося жодних поезій та листів того часу. Також листи та деякі інші матеріали волинської подорожі, які могли опинитися у друзів Кобзаря, як “компроментуючі матеріали”, швидше за все, були знищені. Адже незадовго після цієї подорожі, 6 квітня 1847 року, Шевченка заарештували.
Найбільш інформативними у цьому плані є російськомовні повісті “Варнак” та “Прогулянка із задоволенням і не без моралі”. Також залишилися спогади, певні свідчення людей про перебування Тараса Григоровича на Волині. Найбільш цінними є спогади Федора Миколайовича Кружилки, який нібито спілкувався з Кобзарем під час його перебування у Вишнівці.
Без сумніву, при написанні повісті “Варнак” Шевченко використав свої волинські враження. Але варто врахувати, що ця повість не належить до автобіографічних, а головного героя повісті аж ніяк не можна ототожнювати з автором.
Зрештою, немає серйозних підстав сумніватися, що Кобзар, їдучи з Кременця до Житомира, відвідав саме ці населені пункти.
Шевченко недовго перебував у Вербі, про що свідчать згадки про це невеличке містечко у повісті “Варнак”. Але тут не було чогось такого, що б могло його серйозно зацікавити. Принаймні про цей населений пункт згадок у творах Кобзаря більше ніде немає.
Місто Дубно письменник, окрім повісті “Варнак”, теж ніде не згадує. Виникає питання – чому? Очевидно, тому, що Шевченко у Дубні був лише проїздом. Кобзар же, не маючи достатньої інформації про пам’ятки старовини міста, міг його проігнорувати.
Але під Дубном Шевченко, схоже, на деякий час затримався. У повісті “Варнак” є місце, де дуже реалістично описується якийсь безлюдний хутір біля цього міста. Опис настільки яскравий, що можна припустити перебування автора твору у цьому місці.
Сороміцькі пісні записав на Поліссі?
Цілком ймовірним видається перебування Кобзаря в Острозі. Острог згадується як у повісті “Варнак”, так і у повісті “Прогулянка із задоволенням і не без моралі”. Причому у другому випадку згадка має більш конкретний характер. Там йдеться про магнатський замок у цьому місті. Схоже, Шевченко його оглядав. Також у “Варнаку” є згадка про те, що десь між Острогом і Заславлем (Ізяславом) був погріб, який вирили гайдамаки, а пізніше тут переховувалися селяни-бунтарі.
Не викликає сумнівів факт перебування Шевченка в Корці. У Кобзаря згадка про це місто трапляється і у “Варнаку”, і у “Прогулянці…”, де, до того ж, згадується не просто Корецький замок, а й церква, де зберігалися бальзамовані тіла графів Корецьких. За словами Шевченка, святиня перетворилася у руїну. Звісно, написати таке могла лише людина, яка це бачила. Ймовірно, від свого друга Костомарова, а ще від кобзарів Тарас Григорович почув про Берестечко. Тож захотів тут побувати. Про ймовірне перебування Кобзаря на полі Берестецької битви засвідчує його поезія “Ой, чого ти почорніло...” У ній знаходимо деякий фактаж (чотири милі “круг містечка Берестечка”), психологічні образи (контраст чорного й зеленого полів) тощо. Це дає підстави вважати, що поет самостійно оглянув це місце.
Також існує версія, ніби Шевченко побував на волинському Поліссі, неподалік від Ковеля. Вважається, що він зробив два малюнки чорною тушшю, на яких зображені церкви у селі Вербки, де був похований князь Андрій Курбський, у селі Сакуні. Щодо поїздки Кобзаря на волинське Полісся, то виникає ряд питань. Шевченку, як співробітнику Київської археологічної комісії, не ставили завдання побувати в цьому регіоні. Перебуваючи у Волинській губернії, він мав би обмежити свою діяльність Житомирським та Кременецьким повітами. Хоча, звісно, йому давали право виявляти певну ініціативу...
Загалом можна припустити, що Шевченко міг поїхати з Кременця чи Дубна в Берестечко, звідти в Луцьк, а вже далі – в Ковель. Повертаючись з Полісся, він знову відвідав Луцьк, а звідти подався до Житомира. Але таке припущення базується виключно на здогадах.
Чим закінчилася волинська подорож Шевченка? Звітом про проведену роботу. А це добірка малюнків та зібраних народних пісень. Цікаво також, що в робочому альбомі Шевченка був ряд записів пісень, у тому числі й сороміцьких, які не мають конкретної дати й місця фіксації. Але вони належать до 1846 року і, очевидно, записувалися на Волині.
Як би там не було, а волинська подорож справила помітний вплив на Кобзаря. Про враження від неї він неодноразово згадував у творах “післяволинського” періоду. А нам залишається щиро пройматися гордістю від того, що доля Шевченка пов’язана також з нашим краєм.
Сергій НОВАК,
Рівненська область
| Comments: |
