Карпатський Кулібін

Михайло РАДОВЕЦЬКИЙ

...Якось дружина Євдокія покликала чоловіка, аби допоміг нарізати худобі січки. Втомився, захекався, бідолашний! І власне тоді в нього й зародилася цікава ідея – моторизувати січкарню. Відразу й взявся за роботу. Як мовиться, без жодних креслень, а всі розрахунки й розміри «прокрутив» у голові.
За двигун послужила звичайнісінька бензопила «Дружба». До неї він припасував власноруч виточений відповідного розміру шків, через який пасовою передачею й урухомлював робочу частину пристрою. Саму ж бензопилу прикріпив до стінки стодоли. І пішло-поїхало: завів двигун, а дружина тільки й встигала подавати у «зуби» січкарні солому та бадилля!
Відтак умілець вирішив сконструювати, як сам його називає, самохід-всюдихід. Десь роздобув старенький одноциліндровий клапанний двигун марки ЗІД, з допомогою якого колись у післявоєнний період виробляли електроенергію, виготовив кілька перехідників-редукторів, аби регулювати оберти, і змонтував на рамі мотоцикла з коляскою «Дніпро». Ось цим «самоходом-всюдиходом» Михайло Олексійович і оре, і боронує, і тягне причіп із 800-кілограмовим вантажем!
Нині карпатський Кулібін втілює в життя ще один вельми цікавий раціоналізаторський задум: конструює моторизовану трелювальну лебідку. Що цікаво, за рушійну силу – двигун – і знову... бензопила. Потрібно лише встановити кілька редукторів-перехідників, які мають зменшити оберти аж у сорок разів. Михайло Радовецький вважає, що таким примітивним і водночас компактним механізмом можна витягувати з важкодоступних місць дерев’яну колоду у кілька кубометрів й відтранспортувати її на чималу відстань. Отож, відпаде потреба використовувати спеціальні трелювальні трактори, під гусениці яких потрапляють і гинуть під час руху молоді лісові насадження.
Іван ІВАНИШИН,
Івано-Франківська область
Фото автора

• Нравится
•