Чоловіка вдарила ножем, а рану заклеїла… скотчем
Підпис відсутній
До майже щоденних бешкетів у цій сім’ї всі звикли – і чоловік, і дружина зловживали спиртними напоями, а, напившись, свої подружні стосунки, як правило, звикли з’ясовувати стусанами та ляпасами. Чоловік був дужчий, отож дружині перепадало від нього добряче. Кажуть, із синців не вилазила. Інші ставали на бік господаря: “Він хоч і випивав, та роботи на станції тримався! А вона – то справжня кара Божа. Не тільки пиячила безпробудно днями, а й з такими ж п’яницями дружила. Швендяла з ними в Маневичах по барах, ночувати додому не приходила. І з роботи її за п’янку виперли! Хіба це жінка, мати?!”
Свекруха також на невістку бочку котила (жила вона окремо, але серце кров’ю обливалося, бо знала, що твориться у сім’ї сина):
– Про господарство не дбала, дітей не доглядала, била їх, особливо меншого сина. Діти виконували за неї всю домашню роботу, горнулися більше до батька, бо він їх любив…
Розповідає їхній сусід, котрий приятелював з Юрієм:
– Того дня я прокинувся рано і пішов подивитися, чи все гаразд із конем, котрий пасся на припоні поблизу хати Юрія. На сусідньому подвір’ї побачив господаря, підійшов до нього, ми закурили. Згодом повз нас на станцію мотоциклом їхав брат Юри. Ми попросили його, щоб коли повертатиметься, привіз пива. Прохання він виконав. А коли пили пиво, з хати вийшла Галина, дружина Юрія, і приєдналася до нас. Потім я пішов додому. А о полудні до мене прибіг їхній старший син і сказав, що його батько помер…
Несподівана звістка дуже вразила сусіда, адже всього кілька годин тому приятель був живий-здоровий. Він пішов з хлопцем і побачив мертвого Юрія, над яким побивалися його мати, діти та інші родичі. У цей час під’їхала викликана з райцентру швидка допомога й забрала тіло на розтин.
“Що ж трапилося, чому так нагло помер ще уранці здоровий молодий чоловік?” – запитували Галину родичі. Жінка знизувала плечима й розповідала, як він рубав дрова, потім йому зробилося зле, зайшов у хату, ліг на ліжко і помер.
Але під час розтину стало ясно, що померти чоловікові хтось допоміг: у його грудях була дірка, заклеєна скотчем. Викликали на допит дружину, але вона стояла на своєму: чоловік прийшов у хату, ліг і помер.
А що ж бачили її діти? “Перед обідом, – розповідає старший син, – мати поралася на кухні, а батько лежав у спальні. Чую, він кличе мене й просить принести ганчірку. Я приніс. Батько лежав на ліжку без сорочки й тримався лівою рукою за груди. На руці була кров. Він узяв ганчірку й притулив до рани. Потім батько попросив води…”
Набираючи на кухні воду, хлопець сказав матері, що батькові дуже погано, що з грудей у нього тече кров.
– Нічого з ним не станеться! – буркнула Галина.
Хлопець заплакав і вийшов з кухні. Незабаром прибігла дочка й сказала, що батько весь побілів, і Галина таки пішла в спальню. Юрій лежав уже бездиханний. Пурхнула йому на обличчя води – не допомогло. “Мабуть, мертвий”, – сказала дітям і послала старшого хлопця по фельдшерку. А дочці наказала принести скотч і дві хустки. Сама ж повитирала довкола рани кров і заклеїла її скотчем, а тоді зв’язала хусткою покійнику ноги, а другою підв’язала підборіддя. Вимазані кров’ю ганчірки та сорочку заховала під ліжко. Отже, коли посходилися родичі, причину смерті чоловіка і справді було важко з’ясувати. Навіть місцева медичка, котра прибігла на виклик, не зауважила, що причина замаскована звичайною липучою плівкою.
Смертельна рана в грудях чоловіка (за висновком експертизи, нанесена гострим ріжучим предметом, наприклад, кухонним ножем) і дивна поведінка його дружини зароджували версію про можливий конфлікт між подружжям, внаслідок якого і сталася різанина. Після детального огляду помешкання правоохоронці виявили закривавлені ганчірки під ліжком, а на кухні – засохлі плями крові на столі та газеті, що лежала на ньому. Отже, штрикнули Юрія таки в хаті, а не десь надворі, як стверджувала Галина. Її допитали знову, викриваючи в обмані, і жінка, розплакавшись, в усьому зізналася.
…Того ранку вони прокинулися, як тільки заграло радіо. На столі залишилося трохи домашньої наливки. Похмелилися. Потім із сусідом і братом Юрія попили ще пива. Юрій подався в село, а Галина посунула до хати – додивлятися сни. Спала майже до полудня і спала б, може, й далі, та повернувся чоловік. Розгніваний тим, що дружина досі валяється в постелі, стягнув її з ліжка за коси й, лупцюючи, поволік на кухню. Там жінка, отямившись од сну й роз’юшена дошкульними стусанами, схопила ножа й штрикнула чоловіка в груди. Той ойкнув і впав на стіл, Галина ж чкурнула з хати. Коли минула злість, вона повернулась у помешкання, але Юрія на кухні вже не було – лежав у спальні, на ліжку. Ніби нічого не сталося, Галина підійшла до плити й стала куховарити…
* * *
Злочин цей, за висновком судово-медичної експертизи, був скоєний у стані гострого психічного стресу, тобто дії Галини були вимушеним самозахистом, спричинені агресивною поведінкою Юрія. Але дітям їхнім хіба від того легше, більше чи менше вини в діях матері? Банальна п’яна бійка забрала в них двох найрідніших людей, годувальників (два роки позбавлення волі – таку міру покарання визначив Галині Маневицький районний суд).
Ігор Славич,
Волинська область
| Comments: |
