На іконі проявилися одразу два різночасові зображення
Чому святий Стефан затуляє вуста Учителя?
– Чому майже триста літ тому замалювали на іконі первісний сюжет, наразі про нього можна лише здогадуватися, – розповідає керівник Центру вивчення спадщини Національного університету “Острозька академія” Світлана Дарчик. – Вочевидь, іншого полотна на той час “під рукою” не було, от і використали це. Правда, воно поменшало, бо краї дещо позагинали. А з часом люди забули про заґрунтований образ святого Стефана і були переконані, що це – ікона Спасителя.
Перебувала вона в одній з княжих капличок у місті Славута Хмельницької області. До неї поклонялися з покоління в покоління. Так принаймні тривало до 1918 року, коли місто зайняли більшовики. Тоді вони вбили 80-річного князя, власника ікони, пограбували і зруйнували його обійстя, у тому числі й капличку.
А ще познущалися над реліквією. Червоноармійці нічого гріховнішого не придумали, як зробити ікону мішенню для вправ зі стрільби. Загалом святий образ пробили майже шістдесят куль. Зрозуміло, що його вигляд став мученицьким, і подальша доля ікони також позначилася печаллю. Деякий час прострілене полотно валялося на руїнах. Потім опинилося у рівчаку, а вже звідти його дістали віруючі люди і поставили у закуток хатини.
У вісімдесятих роках минулого століття на цю ікону натрапив реставратор із села Оженіно Острозького району Микола Бенюк і взявся за непосильну працю – “оживлення” ледь-ледь помітних вцілілих обрисів. Саме під час роботи Микола Миколайович першим помітив, що тут – два хронологічно різні зображення. Цікавим було й інше: там, де з’явилася рука святого Стефана, грунтовка дивним чином зникла. Натомість в інших місцях її можна було зняти лише за допомогою хімічних засобів. А ще цікавіше і водночас втаємниченіше – у вказане місце не влучила жодна з шістдесяти куль.
– За законами логіки, наклад на іконі мав проявитися зовсім по-іншому, – стверджує Світлана Дарчик, – голова зображеного Спасителя мала затуляти руку святого Стефана. А тут навпаки – “давніша” рука Учня затуляє вуста Вчителя, вказуючи на щось символічне. Найімовірнішим символом, вочевидь, з цього приводу є збереження Божого слова.
Нині загадкова ікона перебуває у храмі Острозької академії як подарунок від реставратора Миколи Бенюка. Заодно і як святиня, до якої можуть приклонитися прихожани. А ще – як цікавий об’єкт для наукових досліджень. Принаймні ректор Національного університету “Острозька академія” Ігор Пасічник впевнений, що науковці ще відкриють чимало глибинного матеріалу через призму святої реліквії. А ось чи вдасться досконало і переконливо спізнати головний загадковий феномен ікони? На даний час це питання поки що риторичне.
Сергій Новак,
Рівненська область
| Comments: |
