Михайлик зимує у Василя
Бідолашного птаха назвали Михайликом, бо він прийшов до людей саме у день Архістратига Михаїла – 21 листопада. Земля була уже злегка примерзла і вкрилася снігом. Тоді поблизу села Серкизів Турійського району рили траншею під газопровід, і, мабуть, увагу лелеки привернув свіжовикопаний чорнозем.
– У нього були обморожені лапки і травмоване крило, – розповідає маковичівський сільський голова Василь Давидюк, який і прихистив вдома Михайлика. – Спочатку ми тримали його на кухні, розстеливши в кутку оберемок пахучого сіна. Та вже першого ж вечора він через дві кімнати прийшов до вітальні, де ми дивилися телевізор. Бачили б ви, з якою увагою приглядався до телеекрану наш прибулець!
Лелеку привчили пити воду з трилітрової банки (у літровій дзьоб просто не поміщався), а родич сільського голови з іншого кінця району передав у Маковичі свіжу рибу. Припало Михайлику до смаку і несолене сало, і нутрощі зарубаної птиці чи заколотої свині. Вимочують для нього й звичайну тюльку. А живе лелека у хліві з іншою домашньою живністю і має там окрему “квартиру”. Залюбки прогулюється.
До слова. Уже 17 літ Давидюки мають постійних квартирантів-лелек і на своєму просторому обійсті. Турботливий господар спеціально надрізав осокора і прибив до верхівки велосипедне колесо. Там і гніздяться навесні прибульці з далекого вирію.
Василь ТРОФИМУК,
Волинська область
| Comments: |
