Працювати на пошті в сучасних умовах – це подвиг
Марія Еслюк, начальник Острожецького відділення зв’язку, певно, має відповідний дар до роботи зв’язківця. Бо пошта, то чи не єдина галузь, яка залишилася ще на рівні совітських часів. За виглядом, вимогами, розвитком, зарплатою... Але навіть в таких умовах Марія Володимирівна вміє дати раду в своєму відділенні, і не просто виконувати доведений план, а й перевиконувати його. А ще у її відділенні передплачують найбільше примірників «Вісника і Ко». Тому напередодні ювілею ми не могли не завітати до неї.
Свій сорокарічний ювілей Марія Еслюк зустрічає з оптимізмом. А як по-іншому, якщо з роботою справляється, має троє дорослих дітей, зятя, невістку і двоє онуків. Правда, цю молоду, енергійну жінку важко уявити у ролі бабусі, але видно, що вона їй до вподоби, бо як тільки мова заходить про внуків, то говорить про них з ласкою та посмішкою. В родині здоров’я, лад, то й на душі радість – переконана у цьому жінка.
Хоч родом Марія Володимирівна не з оцих країв, проте прижилася і почувається тут комфортно. Адже прожила вже у селі Залав’ї (сусіднє з Острожцем) 23 роки. А приїхала сюди після школи працювати на овочесушильному заводі з Володимирецького району. Тут знайшовся хороший парубок, вийшла заміж й залишилася у невістках. Якийсь час працювала у дитячому садочку, а коли настали скрутні часи, то пішла листоношею. Так-так, бо тоді, коли вже у багатьох організаціях почалися затримки з виплатою зарплати, то поштарям ще платили 90 гривень і навіть преміальні. Але це тривало всього декілька місяців. А потім почалися серйозні проблеми. Чесно кажучи, уявити життя на 34 гривні платні дуже важко. А саме стільки отримували листоноші, працюючи на півставки, а то й чверть. Не дивно, що у цій галузі найбільша плинність кадрів. Треба мати неабияке здоров’я, витримку й надію на краще, аби в спеку, дощ, мороз топтати кілометри, розносячи не лише пресу, пенсію, а й важку торбу з різним крамом (зв’язківці, аби вижити в ринкових умовах, вдалися до торгівлі).
Марія Володимирівна, відпрацювавши сім років, як кажуть у селі, поштаркою, «пішла на підвищення» – її призначили начальником Острожецького відділення зв’язку, яке обслуговує три села (всього 1900 дворів). І на цій посаді уже немало-небагато – тринадцять років. Її відділення – одне із кращих у Млинівському районі, виконує й перевиконує план по всіх показниках.
Марія Володимирівна, певно, поштар від Бога, бо, крім роботи, пов’язаної з пресою, ще й любить її читати. На рік вона собі передплатила десять різних видань. Любить читати й розгадувати кросворди. Але найбільше їй до вподоби саме наш «Вісник і Ко». Його передплачує й своїй родині.
– Чоловік теж любить вашу газету, але він, читаючи, може й заснути, – сміється пані Марія. – Взагалі «Вісник і Ко» у нас найпопулярніша газета. Її передплачує більше 400 людей. І ми не просимо, не силуємо. Це вже, як правило, ваші постійні читачі різного віку.
Розмовляючи з Марією Володимирівною, цікавлюся, як стільки часу витримала на пошті. Перепрошую, але працювати навіть у приміщенні, яке не опалюється – це ого-го як непросто, до того ж, коли тобі платять, можна сказати, копійки.
– Ця робота, як чемодан без ручки: тяжко нести і шкода викинути. Справді, важко працювати. З людьми завжди не просто, інколи хтось і не заслужено образить, але на це намагаюся не зважати. Уже й звикла і хочеться сподіватися, що таки колись ситуація поліпшиться. Ось уже в цьому році листоношам видали велосипеди. По парі теплого взуття, комісійні. Може, доживемо, що будемо працювати на ставку...
Мабуть, оптимізм, доброта, щирість і допомагають Марії Еслюк у житті. А ще вона й азартна жіночка. Брала участь у зйомках передачі «Телефортуна» і навіть виграла у лотерею чотири тисячі гривень. Недарма народна мудрість говорить: умій посміхатися життю – і воно обов’язково посміхнеться тобі...
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Рівненська область
Редакція газети долучається сьогодні до усіх побажань у Ваш день народження і зичить Вам, Маріє Володимирівно, усього найліпшого, найпрекраснішого і найсвітлішого!
Марія ЕСЛЮК
| Comments: |
