Тривожний стан – є такий діагноз?
Відчуття тривоги знайоме кожній людині. Воно виникає при стресі, який провокують важкі життєві ситуації. Поява тривоги є нормальною реакцією організму на несприятливі фактори. Але якщо вона виникає без видимої причини і за своєю силою значно перевищує реальну значимість події, то стає патологічним станом і призводить до зниження життєво важливих функцій.
Тривожний стан за своєю природою має два компоненти. Проявами психічного є неспокій через дрібниці, страхи, напруга, скутість, неможливість сконцентруватися чи розслабитися, поганий сон, швидка втомлюваність, лабільність настрою. Їх супроводжує пришвидшене серцебиття, приливи жару та холоду, може з’являтися нудота, біль у животі, раптово починає бракувати повітря, «скаче» артеріальний тиск... Більшість симптомів є проявами активації симпатичної нервової системи. Але жоден з них не є специфічним для тривожного стану. У таких людей у житті нібито все добре, але вони постійно тривожаться за себе, рідних і завтрашній день. Як правило, перебуваючи у звичній домашній атмосфері, вони почуваються добре, але варто їм вийти на вулицю, згадані симптоми посилюються. Якщо вони супроводжують людину щоденно протягом кількох місяців, це є вагомою підставою звернутися до лікаря. Також найчастішим проявом тривожних розладів є синдром вегетативної дистонії.
Довготривала і нелікована тривога веде до апатії і, як наслідок, до депресії. А та у свою чергу призводить до загострення хронічних станів, зниження маси тіла, болю різної локалізації, внаслідок чого посилюються тривоги. Отже, вимальовується так зване замкнене коло: тривога викликає депресію, розвиток депресії обтяжує прояви тривоги.
У діагностиці тривожних станів допомагають декілька особливостей, характерних для даної патології. Перша, досить важлива, – полісистемність скарг. Коли пацієнт жаліється на перепади артеріального тиску, його турбує посилене серцебиття, а при більш детальному розпитуванні лікарю вдається виділити багато інших симптомів – і головокружіння, і задишку, м’язеві посмикування та озноб, неуважність, біль в ділянці серця...
Другою особливістю цієї патології є наявність зв’язку клінічного стану людини з динамікою психогенної ситуації в оточенні. Як правило, пацієнт завжди може пов’язати виникнення захворювання з якоюсь значимою подією в житті.
Третьою ознакою є позитивний ефект від прийому седативних засобів, антидепресантів. Розвиток хвороби супроводжується зміною психічного стану людини. На прийомі у лікаря пацієнт дуже яскраво описує свій внутрішній стан, наголошуючи на тому, що має “особливо важке, невиліковне захворювання”.
Хочеться наголосити на тому, що тривожні стани як прояв вегетативної дистонії є складною патологією. Шкода, що чимало лікарів нехтують скаргами пацієнтів і намагаються лікувати ізольовано той чи інший орган, не звертаючи уваги на основну причину хвороби. Особливо це стосується підлітків, у яких неста-більною є нервово-психічна та гормональна сфера життя. Необхідно пам’ятати, що неліковані тривожні стани є першим кроком до алкогольної залежності, наркоманії, психічних розладів, навіть суїцидів.
| Comments: |
