Рішення Собору єпископів УПЦ МП, який відбувся 21 грудня 2007 року у Києво-Печерській лаврі, будуть відзначені в історії Української церкви, бо вперше звернення до УПЦ МП, складене Київським патріархатом, було прийняте, причому в офіційній обстановці. І не ким-небудь, а Предстоятелем, пізніше розглянуте на Соборі. У промові на відкритті Собору митрополит Володимир відзначив, що для подолання розділення Церкви не досить односторонніх кроків – рух до єдності повинен бути обопільним. Таким чином, хай і не прямо, але сказано дуже важливе: вимога беззастережного покаяння поступається місцем можливості діалогу. Вперше єпископи УПЦ МП однозначно заявили, що Церква – не політичний інструмент. В промові митрополита Володимира висловлена чудова думка, що в ідеалі Церква взагалі не повинна відчувати, які політичні сили при владі, вона повинна жити в рамках закону, а не залежати від симпатій чиновників. Деякі митрополити від цього настільки розхвилювалися, що навіть не змогли прибути на Собор.
Comments: |