Як не дивно, але був час, коли радянська влада фактично і практично не визнавала такого новорічного атрибуту як ялинка, вважаючи її “пережитком буржуазного минулого”. Принаймні так тривало в період 1917-35 років. А ще, мабуть, дивніше, що пропозицію щодо відновлення традицій вбирати новорічну ялинку дала людина, чиє ім’я асоціюється із проведенням політичних репресій, організацією голодомору в Україні. Втім, це дійсно так – за новорічну ялинку у 1935 році “заступився” секретар ЦК КП|(б) України Павло Постишев. 28 листопада газета “Правда” опублікувала його промовистий лист, у якому, зокрема, йдеться: “У дореволюційний час буржуазія і чиновники буржуазії завжди влаштовували на Новий рік своїм дітям ялинку. Діти робітників із заздрістю через вікно поглядали на виблискуюче різноколірними вогнями дерево і дітей багатіїв, що веселилися навколо нього. Чому у нас школи, дитячі будинки, ясла, дитячі клуби, палаци піонерів позбавляють цього прекрасного задоволення дітей трудящих Радянської країни? Якісь, не інакше як “ліві” загинальники ославили цю дитячу розвагу як буржуазну витівку.
Слід цьому неправильному засудженню ялинки, яка є прекрасною розвагою для дітей, покласти край. У школах, дитячих будинках, палацах піонерів, дитячих клубах, кіно і театрах – скрізь повинна бути дитяча ялинка! Не повинно бути жодного колгоспу, де б правління разом з комсомольцями не влаштувало б напередодні Нового року ялинку для своїх хлоп’ят. Міськради, голови районних виконкомів, сільради, органи народної освіти повинні допомогти облаштувати радянську ялинку для дітей нашої великої соціалістичної Батьківщини. Організації дитячої новорічної ялинки наші діти будуть тільки вдячні.
Я упевнений, що комсомольці візьмуть у цій справі найактивнішу участь і викоренять безглузду думку, що дитяча ялинка є буржуазним забобоном”.
Із 1935 року новорічні ялинки, дійсно, знову увійшли у звичай. І тепер аж не віриться, що їх – лісових красунь – пов’язували із політикою. Але так було…
Сергій Новак,
Рівненська область
Comments: |