Жаба врятувала Любар?

Підпис відсутній

В усній народній творчості є кілька приказок: «Коня кують, а жаба лапу тягне», «Кожна жаба своє болото хвалить» та популярний вислів «Жаба цицьки дасть».
Бридке зелене створіння сидить у кожній людині. Як позбутися цієї істоти – величезної української жаби, що називається заздрістю, я не знаю. Давайте будемо відвертими: вона заважає нам жити. Кожного з нас хоча б раз «та клята жаба давила». Просто одні люди вміють її в собі придушити, а декому це не вдається. В Україні в одному з райцентрів є навіть пам’ятник жабі. Напередодні Нового року ми побували в містечку Любар на Житомирщині. З’ясувалося, що місцевому пам’ятнику жабі вже 57 років. Сидить тварина на лівому березі біля мосту через річку Случ. Це класична українська жаба: велика, зелена. З’ясувалося, що коли в Любарі на річці у 1950 році будували електростанцію, то місцеві умільці з бетону зробили тварину. Так і не вдалося дізнатися ім’я скульптора цього витвору, але місто вже понад півстоліття має власну жабу. В теплу пору року з рота істоти б’є фонтан. Так що жаба не проста.
Мені розповіли жартівливу легенду. Було це ще в ті давні часи, коли на українські землі нападали татари. Однієї ночі вартові над річкою спали міцним сном, а тим часом татари стали переправлятися через Случ. Тільки це побачила головна жаба, стала голосно квакати. До неї приєднався жаб’ячий хор: наробили крику, і вартові прокинулися. Містечко було врятоване, ворожий напад відбили. Справді, якщо гуси врятували Рим, то чому жаба не могла врятувати Любар?   
Кость ГАРБАРЧУК,
Житомирська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•