– Петре Петровичу, з якими здобутками Ви і Ваші колеги зустрічаєте цього року своє професійне свято?
– З початку року задокументовано 98 злочинів за нашими напрямками роботи. Знешкоджено дві організовані злочинних групи. Одна з них займалася поставками жінок з Волинської та Житомирської областей за кордон для сексуальної експлуатації. Зловмисників уже засуджено. Зараз ще триває робота по групі сутенерів. Вони утримували наркопритон і підпільний бордель. Жінки працювали на сутенерів за “дозу”. По даній групі виявлено 63 епізоди. Це надзвичайно складна справа. Що цікаво, троє з чотирьох учасників групи, незважаючи на молодий вік, мають від 5 до 7 судимостей. Раніше їм вдавалося відбуватися умовними строками чи достроковими звільненнями. Тепер же вони отримають реальні покарання.
– Які маєте проблеми і що потрібно для того, аби показники роботи були ще кращими?
– Жалітися не люблю, бо проблеми такі, як і у всієї міліції. Фінансування ж централізоване. Звичайно, хотілося б мати краще матеріально-технічне забезпечення. Добре, що допомагають міжнародні громадські організації, наприклад, МОМ і “Ла Страда”. Взагалі, коли міжнародні експерти визнали нашу країну одним з лідерів у Європі з торгівлі “живим” товаром, цією проблемою зацікавилися американці. Тому під час створення нашого відділу й аналогічних структур в інших регіонах через посольство США Україна отримала допомогу на їхнє технічне оснащення. Нам закупили офісну техніку, камери, фотоапарати й автомобіль.
Ще одна проблема – нестача кадрів. Роботи з кожним роком стає все більше, злочинці збільшують арсенал своїх методів роботи. Тому я постійно звертаюся у міністерство, аби наш відділ розширили.
– Наскільки взагалі розвинута сексіндустрія на Волині і чи пов’язана вона з наркобізнесом?
– Про сексіндустрію в широкому розумінні на Волині говорити зарано. У нас набагато спокійніша ситуація у цьому плані, ніж, скажімо, на сході України або у тій же столиці. А щодо зв’язку з наркобізнесом, то він досить прямий. Для прикладу, луцькі повії переважно наркоманки і часто працюють “під кайфом”.
– А як же тоді бути зі СНІДом?
– Це велика проблема. Наприклад, з тих дівчат, що стоять на сумнозвісній вулиці Рівненській у Луцьку, 70 відсотків заражені СНІДом. І, на жаль, послугами цих повій користується чимало чоловіків. Біля цих дівчат часто зупиняються солідні автомобілі. Не знаю, можливо, ці люди, отримуючи дешеве задоволення, не задумуються про своє здоров’я і свої сім’ї.
– А чому міліція не забирає повій з вулиць?
– Стаття щодо заняття проституцією з січня 2006 року декриміналізована. Ми можемо лише притягати повій до адміністративної відповідальності. Затримуємо, накладаємо штрафи, а потім вони знову виходять на свої робочі місця.
– Поставлю провокаційне питання, зважаючи на вашу посаду. Чи вітали б Ви створення легальних будинків терпимості?
– Це не моя справа розмірковувати. Якщо таке рішення буде прийняте на державному рівні і під нього буде підведена законодавча база, то працюватимемо й в таких умовах. Таке явище як проституція існує здавна. І всі розуміють, скільки б ми не боролися, викорінити його неможливо.
От візьмемо, приміром, так званих “індивідуалок”, які знайомляться з чоловіками через Інтернет і створюють свою базу клієнтів. Є такі жінки і на Волині. Багато з них працюють на нормальних роботах, навіть престижних. А по вечорах вони організовують собі додатковий заробіток. До них приїздять багаті клієнти з Києва, зі східної України. Виявити таку повію досить складно, оскільки кожна з них відповідає на телефонні дзвінки тільки тоді, коли бачить знайомий номер. Але якщо і вдається викрити “індивідуалку”, то вона з легкістю заплатить 150 гривень штрафу, а за наступну ніч заробить у десять разів більше.
– У чому, з огляду на вашу роботу, специфіка нашої області?
– На Волині, на відміну від багатьох областей, злочинці переважно зорієнтовані на вивіз жінок для сексуальної експлуатації за кордон. Цьому сприяє географічне розташування. Особливо великий попит на наших дівчат у сусідній Польщі.
– Чи часто буває так, що після визволення із сексуального рабства через якийсь час жінки знову опиняються в сексіндустрії, тільки уже добровільно?
– На жаль, таке буває дуже часто. Більше того, найбільш “продвинуті”, пропрацювавши якийсь час повією у Польщі чи Чехії, налагоджують потрібні зв’язки і після повернення в Україну з жертв самі перетворюються на вербувальниць.
– Зараз чимало шахраїв розвелося у сфері працевлаштування. Чи виявляли ви таких “працедавців”?
– Постійно вивчаємо оперативну інформацію. А от з офіційними заявами люди до нас не звертаються. Бо більшість з них під час оформлення документів самі йшли в обхід закону. Тому навіть відпрацювавши за кордоном безоплатно – дехто і по кілька років, в міліцію заявляти не поспішає. Тому виявляти шахраїв у галузі працевлаштування доводиться самим. За останній час у цій сфері ми позбавили ліцензій трьох суб’єктів підприємницької діяльності.
– На що потрібно звертати увагу людям, аби не стати жертвою обману?
– Перш ніж робити якісь кроки, потрібно добре думати. Якщо виникають хоч найменші сумніви, краще одразу звертатися до нас. Ми надамо фахову консультацію, перевіримо фірму. У нас є повний перелік організацій, які мають дозвіл на послуги з працевлаштування.
– А як бути тим, чиїх родичів уже вивезли за кордон чи то для рабської праці, чи то для сексуальної експлуатації?
– Якщо вже так сталося, то головне не соромитись. Часто люди просто бояться розголосу, переживають, що подумають сусіди, друзі. Тут важливо не втрачати час і негайно повідомляти про такі випадки в міліцію. У багатьох країнах, куди потрапляють наші громадяни, працюють представники МВС України. Чим швидше ми почнемо працювати, тим швидше цю людину вдасться повернути додому і їй менше зашкодять. Скажімо, часто жінок, які відмовляються працювати повіями, привчають до наркотиків. Люди повинні знати, що ми не розголошуємо імена і прізвища постраждалих. Якщо потерпілі бажають, судові засідання проходять у закритому режимі і зі зміненими прізвищами. Більше того, усіх постраждалих відправляємо на реабілітацію у громадські організації. З ними протягом місяця працюють фахові психологи. Тобто намагаємося повернути людині віру в життя.
Розмовляв Сергій КРАЙВАНОВИЧ
P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що з нагоди Дня міліції в УМВС України у Волинській області надійшов наказ про нагородження Петра Шпиги почесним знаком УМВС. Також Петра Петровича до нагороди представила Міжнародна асоціація поліцейських.
Comments: |