«Студенти повинні оцінювати викладачів»

Ігор КОЦАН

Ігор Ярославович Коцан народився 14 серпня 1960 року у  Львівській області. У 1984 році закінчив природничо-географічний факультет Луцького педінституту імені Лесі Українки. 1984-1986 роки – служба в армії. Працював вчителем у школі, керівником гуртків, викладачем кафедри фізичного виховання. У 1990 році заочно закінчив Луцький державний педагогічний інститут за спеціальністю «Фізичне виховання». Закінчив курси французької мови ЮНЕСКО при Московському педагогічному інституті імені Леніна. У 1995 році захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Три роки навчався в докторантурі  Південноукраїнського державного педагогічного університету імені Костянтина Ушинського. У 2001 році захистив докторську дисертацію та отримав науковий ступінь доктора біологічних наук. У 2002 році присвоєно вчене звання доцента, через два роки – професора. У липні 2005 року обраний ректором Волинського державного університету імені Лесі Українки.  

– Розкажіть нашим читачам, як створювався університет?
– Свою історію наш навчальний заклад розпочав  у 1940 році, коли було утворено Луцький учительський інститут. На перший курс прийняли 135 студентів, працювало 50 викладачів. Було чотири відділи: філологічний з українським і російським відділеннями, фізико-математичний, природничо-географічний і заочний. Інституту виділили приміщення колишнього сирітського будинку, збудованого 1929 року на околиці Луцька (нині тут школа-інтернат), не вистачало обладнання, літератури. Першим директором вчительського інституту було призначено Івана Терен-тійовича Сокура. Діяльність навчального закладу перервала війна, роботу поновлено 1946 року. У вересні 1951 року на базі учительського інституту було створено педагогічний інститут, якому через рік присвоїли ім’я Лесі Українки. На той час заклад мав всього два факультети: історико-філологічний та фізико-математичний, а вже на початку 90-х років в інституті функціонувало дев’ять факультетів. 16 липня 1993 року тодішній президент України Леонід Кравчук підписав указ про створення на базі Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки Волинського державного університету, залишивши йому ім’я  Лесі Українки. Зараз у структурі функціонують чотири інститути (інститут соціальних наук, інститут мистецтв, інститут фізичної культури та здоров’я, педагогічний інститут), 14 факультетів, на яких навчається майже 14 тисяч студентів. На 73 кафедрах працює  703 викладачі, з них 437 – доктори та кандидати наук, доценти і професори.
Зі створенням університету пожвавилася наукова діяльність. Ведеться активний пошук у галузі хімії, фізики, біології, географії, математики, гуманітарних наук. Вчені університету мають авторитет і визнання серед науковців України. Десятки наших студентів щороку виборюють призові місця на регіональних, державних, міжнародних олімпіадах і конкурсах. Вони мають змогу стажуватися в престижних університетах США, Німеччини, Канади, Швеції, Польщі. Загалом за минулий рік було відряджено за кордон 211 викладачів, аспірантів та студентів. У свою чергу університет приймав 175 викладачів та науковців  з інших країн. Важливим показником діяльності та успішності наукової роботи є захист дисертацій: за минулий рік захистили 28 кандидатських і докторських.
– Ігоре Ярославовичу, Ви третій ректор університету. Розкажіть, з чого розпочинали? Які були Ваші перші кроки на новій посаді?
– Коли я став ректором, контракти всіх проректорів закінчувалися. Ми призначили нових людей, з якими я буду працювати. Наступний етап – перевибори всіх деканів. На кожному факультеті оголосили конкурси і провели вибори, на яких колективи обрали нових керівників. З ними я підписав контракт на п’ять років, щоб вони були незалежними від ректора. Декани звільнені від навчального навантаження. Два роки тому вийшов відповідний наказ міністерства освіти та науки. Декану тепер дозволяється мати сумісництво або 240 годин річного навантаження. Але він повинен бути на роботі вісім годин: з дев’ятої до вісімнадцятої.
– Зараз у нашому суспільстві активно обговорюється питання переходу української освіти на європейські методи навчання – Болонський процес. 
– Тут складається досить цікава ситуація: хочуть студентів перевести на європейські стандарти навчання, а про викладачів ніхто не думає. Моя вимога – кожен викладач університету згідно з контрактом має вісім годин бути на роботі: працювати в бібліотеці, у науковій лабораторії, проводити індивідуальні заняття зі студентами. А то виходить протиріччя: студенти – у Болонському процесі, а викладачі – ще в радянському.
– Що означає для університету статус національного? Чи буде збільшено кількість державних місць? Які плануєте відкривати нові спеціальності?
 – Це в першу чергу означає значно більшу автономію. Всі наші навчальні плани будуть затверджуватися ректором, а не Міністерством освіти та науки. І не через п’ять років, а через сім. Зарплата буде збільшена, зросте доплата за роботу, яку виконують викладачі університету. У нас буде окреме фінансування через Кабінет Міністрів. Кількість державних місць від статусу університету не залежить, а від тієї ліцензії, яка в нас є. А нові спеціальності ми відкривали і будемо надалі це робити. Адже ринок праці вимагає. Цього року вже відкрили відділення журналістики – на перший курс набрали 25 студентів. У 2008-му плануємо відкрити три нові спеціальності: на біологічному факультеті – лісове і садово-паркове господарство, в інституті мистецтв – сакральне мистецтво та естрадний спів. Ми підготували стратегічний план розвитку університету на 2007-2012 роки. Його автори – понад 200 викладачів і студентів, члени Наглядової ради, громадські діячі Луцька та Волині. У нас є детальний план розвитку матеріальної бази навчального закладу. Це, передусім, спорудження сучасного спортивного комплексу, ботанічного саду, навчального корпусу, квартир для викладачів. Ректорат і колектив працюють над тим, щоб рівень підготовки випускників університету відповідав міжнародним стандартам, щоб повноцінно функціонували наукові школи.
– Чи легко знайти роботу випускникам вашого університету?
– Ми перші серед університетів України відкрили Центр кар’єри, який займається не тільки моніторингом найдефіцитніших професій, але й працевлаштуванням кожного студента, починаючи з першого курсу.  Ми пропонуємо взяти участь у тренінгах з технології планування кар’єри, ефективного пошуку роботи, тут навчать складати резюме та проходити співбесіду з працедавцем. Студенти мають можливість взяти участь у щорічному «Ярмарку кар’єри». 80-90 відсотків наших випускників відразу після закінчення знаходять роботу.
– Це питання зараз цікавить багатьох наших читачів. Вже почалася реєстрація учасників незалежного зовнішнього тестування. Як буде проходити вступна кампанія у 2008 році?
– Вона буде проводитися за результатами зовнішнього тестування, про що заявив Президент Віктор Ющенко. Але, на мою думку, тестування потрібно проводити, розпочинаючи з дев’ятого класу. І тільки тоді можна буде відібрати кращих школярів.
– Яка найголовніша проблема для ректора національного університету?
На це запитання Ігор Ярославович відповів, не задумуючись:
– Змусити всіх працювати. Тобто проводити оцінювання не тільки студентів, але й викладачів. Студенти після кожної лекції повинні виставляти викладачам оцінки, і ми будемо знати реальний стан речей. Дехто боїться, що це оцінювання не буде об’єктивним. Я так не вважаю, адже більшість студентів, які вступили до університету, хочуть здобути освіту, тому оцінки будуть правильні.      
Кость ГАРБАРЧУК,
м. Луцьк

• Нравится
•