Дівчата втікали з Польщі… вплав
Двадцятирічна Аліна і на рік старша Сніжана (імена змінено), рятуючись із сексуального рабства, вплав подолали прикордонну річку Західний Буг і благополучно добралися до рідних домівок у місті Любомль.
А потрапили в інтимну кабалу просто. Отримавши візу, в липні поїхали до польського Дорогуська з кількома блоками модних цигарок, аби підзаробити. Тут до українок підійшов молодий поляк. Назвався Мареком. Придбавши цигарки, запитав, чи не мають бажання панянки заробити добрі гроші на іншій роботі – офіціантками у його дядька, який має бар у Варшаві? Сказав, що той не скупий, платитиме по 10 злотурок за годину, харчі, ночівля – за кошти господаря.
Через годину машиною “Опель” Марек віз дівчат на нову роботу. Та замість варшавського бару вони опинилися в містечку Ломянки, що за Варшавою. Там паспорти в любомльчанок забрали. Дівчат кинули в кімнатку без вікон, а вранці бранкам повідомили, що тепер вони сексуально обслуговуватимуть чоловіків – відвідувачів масажного кабінету. Такса була така: за традиційні любощі клієнт платив 150 злотих за годину (сто – хазяям, 50 – “полонянці”), за нетрадиційні зносини – 300, за спецзамовлення, а також якщо клієнтами є ченці – по 500 злотих.
“Несли вахту” дівчата два місяці. За ними стежили два амбали-охоронці, але все ж полонянки ризикнули втекти. Діставшись Дорогуська, не маючи документів і з кількома сотнями злотих у кишені, вирішили не наражатися на небезпеку і добиратися до української землі нелегально.
Олександр ХОМЕНЧУК,
Волинська область
| Comments: |
