Тікаючи, шахрай поранив двох міліціонерів

Підпис відсутній

Підпис відсутній

Тріо молодих лучан – Андрій С., Роман Д. та Давид М. – обрало для себе дуже популярну нині у кримінальному світі професію шахраїв. І „розводили” хлопці не простих довірливих громадян, а й поважні банківські установи та кредитні спілки, обманом оформляючи у них позики на купівлю побутової техніки. Коли ж на слід зловмисників вийшли правоохоронці, відповідати за скоєне готові були не всі. Так, Давид М., раніше двічі судимий, настільки не бажав повертатися за грати, що ледь не став вбивцею двох міліціонерів-конвоїрів.

На один «комплект» документів брали 3-4 кредити

Схема оформленням кредитів у банківських установах на підроблені або чужі документи серед сучасних шахраїв досить популярна. Благо, кількість банків і кредитних спілок останнім часом зростає у геометричній прогресії, тож і „загубитися” серед них зловмисникам не складно. Першим зі злочинного тріо звернув на це увагу Андрій С., який і став мозковим центром групи. Будучи досить хитрим і обережним, він намагався не розповідати спільникам про свої плани, а лише давав їм до виконання прості завдання.
Першу свою оборудку тріо здійснило у лютому 2005 року. Андрій, як відповідальний керівник групи, вирішив випробувати розроблену схему на собі. Для цього йому знадобився викрадений раніше паспорт на ім’я лучанина Василя П. Майстерно вклеївши у документ своє фото і за допомогою комп’ютерної техніки підробивши довідку Луцького військкомату, Андрій пішов до однієї з банківських установ. Проблем з оформленням позики на холодильник „ARDO” вартістю понад три тисячі гривень у хлопця не виникло. Працівники банку нічого підозрілого у поданих на оформлення позики документах не помітили, і вже того ж дня шахрай на підставі кредитної угоди отримав в одному із салонів побутової техніки свій товар. Через кілька днів новенький холодильник хлопці успішно перепродали. Андрій же з тими ж документами пішов по новий кредит, тільки тепер уже в інший банк. І знову все пройшло чудово – цього разу шахраї заволоділи трохи дешевшим холодильником „LG”. Переконавшись, що схема досконала, в подальшому головні ролі у ній Андрій довіряв виконувати своїм товаришам Давиду та Роману, а сам залишався у тіні. Щоправда, саме Андрій і надалі успішно продукував підробні паспорти та довідки. На кожен „комплект” документів його спільникам вдавалося оформити по 3-4 кредити у різних банках та кредитних спілках. Загальна сума збитків, завданих фінансовим установам, становила уже понад 28 тисяч гривень, коли безтурботне життя трійки скінчилося. Послужив цьому  „прокол” Давида М. під час отримання чергової позики. Служба безпеки банку засумнівалася в правдивості наданих документів, і у видачі вже майже оформленого кредиту позичальнику відмовили. Згодом злочинне тріо затримали.

На конвоїрів – з кухонним ножем

Хлопці очікували рішення суду, і на цьому історія з шахраями могла б і закінчитись, якби справа не набрала несподіваного повороту. Давид М., маючи досвід перебування у місцях позбавлення волі, повертатися туди аж ніяк не бажав. Для початку знадобилися притаманні його шахрайській натурі акторські здібності. Він зумів увійти в довіру до правоохоронців, коли нібито намагався допомогти їм у розкритті злочину. Бажання якомога повніше вивчити злочинну діяльність групи шахраїв і зіграло з деким злий жарт.
Одного дня Давида М. зі слідчого ізолятора Луцького міськвідділу міліції повинні були доставити на черговий допит в обласне управління по боротьбі з оргзлочинністю. Командиром конвою призначили співробітника УБОЗу Юрія К., а допомагати йому мали ще двоє міліціонерів. Однак чомусь до міськвідділу начальник конвоїрів прибув лише у супроводі одного колеги – Леоніда С. із загону швидкого реагування „Сокіл”. Після спілкування з Давидом Юрій, перш ніж доставити затриманого в обумовлене місце, вирішив провести з ним деякі слідчо-оперативні дії. Зловмисник сказав міліціонеру, що покаже йому людей, які скуповували у шахраїв нечесно придбану побутову техніку. Отож двоє міліціонерів і Давид М. сіли в автомобіль, але не у службовий УАЗ, а в „Жигулі” Юрієвого батька, і вирушили містом у пошуках скупників краденого. Після майже двогодинних безрезультатних мандрівок Луцьком зловмисник запропонував Юрію „компенсацію” за провалену операцію. Він пообіцяв видати відеокасету, на якій записано момент розподілу грошей зловмисниками після розбійного нападу в одному із сіл Горохівського району. Вона нібито була захована у квартирі, де мешкав Давид. „Жигулі” вирушили за вказаною адресою.
Прибувши на місце, Юрій наказав Леоніду залишитися у під’їзді, а сам із затриманим піднявся у його помешкання. Опинившись у власній квартирі, зловмисник перейшов до наступного пункту свого плану. Сказавши, що касета знаходиться за задньою стінкою шафи у вітальні, Давив попросив дозволу взяти кухонний ніж – нібито збирався ним відкрити тайник. Як не дивно, Юрій не заперечив. Очевидно, був впевнений у своїх силах. А даремно, адже Давид М. з холодною зброєю на ти – він кандидат у майстри спорту з фехтування. Підібравши вдалий момент, підступний зловмисник накинувся на нього і кілька разів вдарив ножем у груди. Потім Давид вибіг з квартири і напав на другого міліціонера. Попри поранення грудей та голови, Леонід таки зумів затримати втікача і побіг на допомогу своєму напарникові, який стікав кров’ю. На щастя, медики врятували життя Юрію, одужав після отриманих травм і Леонід.
Давид М., який так не хотів за грати, за рішенням апеляційного суду Волинської області проведе там 11 років і 5 місяців. Роман Д. та Андрій С. теж отримали реальне покарання – по п’ять з половиною років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Але й це, на жаль, ще не все. Після лікування Юрій, за життя якого тривалий час боролися лікарі, теж постав перед судом. Прокоментувати цю ситуацію ми попросили старшого слідчого Волинської обласної прокуратури Володимира Філюка:
– Стосовно оперуповноваженого УБОЗ Юрія прокуратурою Волинської області було порушено кримінальну справу за фактом вчиненого ним перевищення владних повноважень. Будучи старшим конвою, він, всупереч чітким вимогам нормативних документів, допустив конвоювання не повним складом конвою, самовільно порушив маршрут пересування та залишився з затриманим Давидом М. наодинці. Саме нехтування відомчими інструкціями, які, можна сказати, написані кров’ю, й призвело до сумних наслідків. Фактично, дії Юрія створили умови для здійснення спроби втечі Давида М. з-під варти.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
м. Луцьк

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>