Невже натуральна свинина гірша, ніж сосиски по 9 гривень?

Рік села ХОМИЧ називає поминальним

Рік села ХОМИЧ називає поминальним

Одноосібник із Кроватки Рожищенського району на Волині Руслан Хомич вважає себе одним із 220 тисяч селян області, які господарюють на свій страх і ризик, бо держава до таких, як він, ніякого діла не має. Тому ентузіазм, з яким він брав свої гектари після указу Кучми про розпаювання земель, помалу стихає. Не полишає він і вчительської роботи. Й дуже переймається здоров’ям дітей. “Скоро здорового юнака в селі не знайдеш, щоб в армію взяти”, – каже з сумом.

Валютчики і селяни платять однаково –  де ж справедливість?
Руслан Хомич вирішив взяти землю відразу після указу тодішнього президента Леоніда Кучми. У 1999 році, працюючи в школі вчителем, місяцями, як й інші педагоги, не отримував зарплати. Доводилося їздити на базар в Польщу, щось перепродувати, і таким чином утримувати сім’ю. Указ про розпаювання земель  вселив надію, що кожен селянин нарешті то стане справжнім господарем. Тому й перші 12 гектарів землі хоч і важко було обробляти (він напозичався грошей, довелося розорювати збиті, як асфальт, пасовища), але думка про майбутнє додавала сил.
– Зараз маю в користуванні 20 гектарів, однак щось втішне очікувати від нашої держави марно, – каже Руслан Миколайович. – Поскільки дрібний господарник працює не в однакових умовах з крупнотоварним виробником. Найбільш сприятливі умови для селянина були, коли прем’єром був Ющенко, а далі… Минулорічний рік села взагалі вважаю поминальним, а цього літа земелька отримала по повній програмі. Вітер з градом побив буряки, вимив бульби із землі – доводилось наново оборювати. А пшениці на ланах я втратив половину. Поля були встелені зерном. Про компенсацію відразу після стихії людям влада не сказала, заявивши, що її отримають тільки крупнотоварні виробники. А тепер одноосібникам в районі повідомили, що ми пізно звернулися, і відшкодування не буде. Хіба так можна поступати з простими людьми? На кому економлять? Хіба ми не так само продаємо державі сільгосппродукцію?
Руслан Хомич бідкається, що одноосібникам доводиться платити державі 15 відсотків за продукцію, яку вони продають. Держава заробляє на селянах отими відсотками 8 мільярдів в рік. А підтримки сільські трудяги не мають.
– Такі ж відсотки сплачують і валютчики, і  ті, що торгують машинами, і… селяни. Це грабіж тих, хто працює на землі, – додає Руслан.

Японці годують своїх дітей бджолиним молочком і перепелиними яйцями
За фахом він – вчитель допризовної підготовки та фізичної культури. Дуже переймається здоров’ям дітей.
– У багатьох школярів є проблеми із зобом, вони хворіють на сколіоз, мають різні викривлення грудної клітки, слабкий зір. Вважаю, що це все через неправильне харчування, – переконує Руслан Хомич. – Наприклад, у школах заборонено харчувати дітей свининою. А от сосисками по дев’ять гривень за кілограм годують. Я сам здавав бички, вирощені на натуральних продуктах, то бачив куди йде якісне м’ясо. У Москву та на Київ. А в отих дешевих ковбасах тільки пахне м’ясом. Думаю, що проблему харчування, поламавши певні норми, можна вирішити на обласному, навіть районному рівнях, укладаючи безпосередньо з селянами договори про закупівлю худоби, як це роблять у Литві. Таким чином вирішиться проблема якісного харчування. Треба вилучити посередника із циклу забезпечення шкіл продуктами харчування, який завозить різний непотріб, в тому числі й оті дешеві ковбаси сумнівної якості.
Задля здорового харчування родини і щоб мати чисту совість перед тими, хто купує його продукцію, господарник із Кроватки до мінімуму скоротив використання хімікатів на своїх полях. Багато перечитує літератури про засоби захисту рослин. Наприклад, з колорадським жуком бореться препаратом, який не шкодить бджолам. Із добрив використовує тільки тукосуміші.
– А що тепер діється із вирощуванням свинини? Все на преміксах. За кордоном на товарах вже повідомляють споживача, де екологічно чистий продукт, а де штучний. Там є зелені ферми, які мають статус екологічно чистих. Вони мають підтримку держави. А в нас поки що темний ліс, вся продукція йде у спільний котел. Наприклад, продавав я цього року бички по шість гривень за кілограм, бабусі продавали свині – по п’ять. Все вдома вигодоване на натуральних харчах. А ціна така ж, як і з ферм, де тварини бачили тільки премікси. А що таке премікси? Це вітаміни, мінерали, тобто все, щоб тварина розвивалася, швидко росла. Але разом з тим, щоб вона не хворіла від споживання сухої їжі, не проносила, часто буває, що туди додають… антибіотики, котрі “садять” імунітет тварини. Ось таке тепер м’ясо люди споживають. М’ясо перестало мати смак і запах, як в дитинстві було. Тому то за кордоном вже навіть власники ресторанів утримують зелені ферми. А в нас деякі обласні депутати мають свиноферми, де годівля – з додаванням преміксів.
 Господарник із маленького рожищенського села бідкається: скоро буде дикістю, коли спозаранку – і ще не п’яний.
– Неправильне харчування, звикання до алкоголю, пивна залежність, мода на чіпси, сухарики забирають здоров’я. Наприклад, ми в школі заборонили дітям виходити за межі навчального закладу, щоб вони менше накуплювали тих дутих сухарів, – розповідає вчитель. – А трансгенні соя, кукурудза, картопля, які з’являються і на волинських полях? Колись і я хотів розвести трансгенну картоплю, яку не їсть жук. Але передумав. Бо трансген садить імунітет, викликає алергічні реакції. Трансген нині є у складі не тільки ковбас, але й пельменів, “живого” м’яса, то що нас чекає в майбутньому? Якщо ми не задумаємося, що їмо, що вирощуємо, чим годуємо худобу і які наслідки будемо мати, то нація буде хвора, в армію не буде кого брати. От Японія пережила свою радіаційну біду. І знаєте чим харчували і ще й тепер харчують в обов’язковому порядку дітей в школах? Бджолиним молочком, яке виводить радіонукліди і є імуностимулятором, та перепелиними яйцями, в яких багато мікроелементів. Наші ж діти поки що їдять сардельки по дев’ять гривень, сухарики, від яких смердить, як від корму для собак та котів…
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>