Страшнішого за людину звіра немає
«Давай гроші, інакше звідси не вийдеш»
– У мене є класна хата, можна почистити, – сказав своєму корешу, 18-річному Андрію С., двічі судимий за розбій 31-річний Леонід В. Він був знайомий з неповнолітньою Оксанкою, з братом якої нещодавно відбував покарання. Знав і те, що батьки дівчинки працювали за кордоном і досить часто надсилали їй гроші.
Після полудня зателефонував до неї й запитав, чи є ще хтось удома. А через 15 хвилин разом з Андрієм прийшли до неї на квартиру. Дівчина знала Леоніда, який не раз відвозив передачі брату, і, не роздумуючи, впустила його.
– Дід скоро прийде? – запитав гість.
– Та не скоро.
Підійшовши ближче, Леонід міцно вхопив її, рукою закрив рота і збив з ніг:
– Давай гроші, інакше звідси не вийдеш.
Почувши, що в хаті нічого цінного немає, почали бити дівчинку. Тримаючи біля її горла ножа, роздягнули, зв’язали і згвалтували. Потім обійшли квартиру і поскидали в сумку наручний годинник за 250 гривень, 100 доларів, зняли зі своєї жертви золоті сережки... Через тиждень у тому ж Тернополі хлопці пограбували ще одну квартиру. А ще через тиждень пішли в гості до спільного знайомого. За чаркою той здуру обмовився, що хоче купити квартиру. Гості одразу зметикували, що у чоловіка є гроші, тож попросилися до нього переночувати.
Гена (так назвемо чоловіка) прокинувся від того, що йому тісно зв’язували руки й ноги. Потім заклеїли рота скотчем, а на голову накинули матрац. А щоб налякати, кілька разів копнули ногами під ребра. І почали шукати гроші. Не знайшовши нічого, пішли в ту частину будинку, де спав його тесть. Леонід сів йому на груди, руками закрив носа й рота. Андрій в цей час тримав жертву за ноги і зв’язував їх шнурками від взуття та клейкою стрічкою. Прокинувшись, чоловік почав, було, вириватися, та Леонід вдарив його кулаком по голові, а навколо шиї затягнув дитячі колготки. Замучивши жертву, грабіжники продовжили пошуки. Але нічого не знайшли і, втомившись, полягали спати.
Наступного дня близько п’ятої ранку вирішили завітати в сусідню квартиру. Підійшли до сусідських дверей. Гена подзвонив, назвався, а Леонід попросив телефон, мовляв, потрібно терміново зателефонувати. Жінка відповіла, що телефон розряджений, і дверей не відчинила.
Через годину з кухонними ножами вони знову підійшли до дверей. І знову попросили телефон. На цей раз жінка відчинила і передала трубку.
Повертаючи її, Леонід схопив хазяйку руками за голову і заштовхнув у квартиру, де знаходився її 6-річний син. Туди ж завели Гену, наказавши лягти на ліжко і закласти руки за голову. Жінку ж кинули на підлогу. Леонід сів зверху і затулив їй рота рукою. Коли ж вона спробувала вирватися, Андрій кулаком вдарив її в голову, а потім підійшов до хлопчика і приставив йому ножа до горла:
– Замовкни, бо зараз малого поріжемо. Там, в сусідній квартирі, вже один лежить...
Звідси винесли речей майже на шість тисяч гривень. Потім завели всіх у квартиру до Гени. Андрій з хлопчиком і ножем у руці йшов за жінкою: “Лише пискни”. У квартирі Гени її підвели до трупа:
– Бачиш, що лежить? Вкладемо вас з малим поряд. Роздягайся.
Жінка ледь вмолила нелюдів не ґвалтувати її при дитині. Леонід завів її у ванну, далі його змінив Андрій. Потім жінку поклали на підлогу поряд з Геною, зв’язали і наказали не рухатися годину.
Гвалтували маму та її 14-літню дочку
Через кілька днів вони “відзначилися” в Києві, після чого подалися до Хмельницького. Там познайомилися з 30-річною Антоніною. Та, почувши, що хлопці шукають квартиру, запропонувала пожити в неї. Мешкала вона з 38-річним Костянтином, сім разів судимим і позбавленим батьківських прав. Уже в них парочка познайомилася з чотири рази судимим Віталієм, раніше судими Олегом, двічі судимим Дмитром та Валерієм. Спільну мову знайшли одразу.
Якось вночі на Львівському шосе бандити побачили одиноку жінку, яка йшла з ринку. Дали їй зайти в під’їзд будинку і там накинулися, порізали руку і забрали речей, більш ніж на тисячу гривень. Наступного дня по обіді Костянтин привів Леоніда, Олега та Андрія на квартиру до свого друга. Той займався перевезенням вантажів на власному авто і, на думку приятелів, мав багато грошей. Двері відчинила молода жінка. Леонід вдарив її по обличчю, приставив ножа до горла і затягнув у квартиру. Слідом зайшли всі інші. У квартирі побачили п’ятирічного сина господині. Приставили до хлопчика ножа і, погрожуючи вбити його, а хазяйку разом з 14-річною дочкою згвалтувати, забрали гроші й цінності. Цього їм здалося замало, тому почали складати в сумку все, що потрапляло під руки.
Вже в Кам’янці-Подільському Леонід, Олег, Андрій та Костянтин проникли у школу-інтернат, де раніше навчався Костянтин, і винесли звідти 20 курячих яєць, буханку хліба, літр молока... Як пояснювали на суді, зробили це тому, що хотіли їсти. Але навіщо тоді взяли пластмасове відро за десять гривень та дві ковдри? І для чого перед тим, як відвідати інтернат, купили в аптеці чотири пари гумових рукавичок?
Наступного дня всі четверо напилися і вранці пішли до приватного будинку одинокої Валі (ім’я змінено). Коли їм не відчинили, вирішили, що в будинку нікого немає. Вийняли скло, але, зайшовши до хати, побачили ключ у вхідних дверях. Звідси винесли речей майже на п’ять тисяч гривень. Поки хлопці нишпорили по хаті, Леонід сидів біля Валі, стискаючи їй шию. Він попередив: якщо буде шуміти, згвалтує неприродним способом. Коли ж сумки були набиті, жінка все одно зазнала наруги.
Якось шестеро грабіжників, у тому числі й Антоніна, під’їхали до кафе. Жінка підійшла до двох чоловіків, які сиділи за столиком:
– Хлопці, допоможіть!
– Що, дівчино, ображають? – пішли рятувати молоду жінку джентльмени.
Але на них вже чекали її дружки, озброєні ножами. Чоловіків побили, і оскільки грошей у них не виявилося (в обох було лише 16 гривень), забрали їхні особисті речі. Зняли навіть ремені та туфлі. Згодом уже в Хмельницькому пограбували подружжя.
Бабусю добивали палицею
Грабіжники подзвонили у двері до одинокої бабусі. Діяли за розробленим планом: жертву кинули на підлогу, Леонід сидів у неї на ногах і затуляв жінці носа й рота. Інші тримали її за руки і ноги та обмотували їй голову шторою... Труп так і залишили, закидавши подушками та ковдрами.
Зі ще однієї квартири винесли 1300 гривень, а також пограбували хлопчика, забравши у нього речей майже на 700 гривень, та жінку, розжившись у неї десь на 300 гривень.
Далі грабіжники накинулися на жінку, яка йшла на роботу, збили з ніг, почали душити, а коли вона покликала на допомогу – побили. Забрали все, що було в сумочці: цитрамон за 35 копійок, гребінець за 3 гривні, пилочку для нігтів за гривню...
Зайшли і до квартири одинокої жінки. Спочатку побили, а потім Леонід її задушив. Поживилися на 3400 гривень.
І знову рушили на Київ. А згодом, повертаючись пішки до Хмельницького, під хатою в одному із сіл Київської області побачили бабусю з паличкою. Затягли її в будинок і «відірвалися» від душі, орудуючи ногами та її ж палицею. Винесли з хати речей більш ніж на 2200 гривень. Потім в Новій Ушиці увірвалися в квартиру до молодої жінки з дитиною. Тут «затоварились» на 12 тисяч гривень. Через три дні в одному із сіл Хмельницького району розжилися на 16 тисяч гривень.
Названі лише ті злочини, які вчинені протягом одного місяця. Вакханалія, без сумніву, тривала б і далі, якби на слід злочинців не вийшли правоохоронці. Після того, як були зібрані незаперечні докази причетності засуджених до вбивств, справа була передана до суду. Після тривалого процесу Хмельницький апеляційний суд засудив Леоніда до довічного ув’язнення, Олега – до 14 років позбавлення волі, Андрія – до 13-ти, Костянтина, Миколу – до 10-ти, Віталія – до 9-ти, Юрія, Дмитра, Валерія та Антоніну – до 8 років позбавлення волі.
Коли під час судового засідання Леоніда запитали, навіщо все це робили, він відповів: “Це мій стиль життя, і я від цього отримував моральне задоволення”.
Ліна ПОДІЛЬСЬКА,
Хмельницька область
| Comments: |
