Неподалік Берестечка серед полів височіє 16-метровий цегляний обеліск, якому щонайменше 405 років! З північної сторони “Мурованого стовпа”, як називають обеліск місцеві жителі, є напис такого змісту: “Олександр Фрідріхович Пронський, каштелян, вмер року 1601, останні дні марта”. Отже, це надгробний камінь. Про те, хто такий Олександр Фрідріхович Пронський, ми попросили розповісти Анфісу Михайлівну Кісілюк, учительку Мервинської школи, дослідника історії рідного села.
– Олександр був сином засновника міста Берестечка Фрідріха Пронського, – розпвідає Анфіса Михайлівна. – Люди розповідають, що всередині “Мурованого стовпа” висить на ланцюгах труна. 1787 року польський король Станіслав-Август, повертаючись з Канева до Варшави, зупинився у Берестечку в замку графа Замойського. Милуючись краєвидами навколишніх сіл, король побачив високий стовп і з усім почтом попрямував до нього. Біля стовпа з північного боку була висока могила. Станіслав-Авгус велів розкопати її. Під землею побачили кам’яний склеп, а в ньому на ланцюгах висіла… срібна труна, на віці якої лежав меч. У срібну труну була вставлена дубова, в якій спочивали останки князя Олександра Пронського. Король велів засипати могилу. Чи справді був склеп і чи є тепер могила, ніхто точно сказати не може. У всякому разі ніякого насипу біля “Мурованого стовпа” нема, а земля довкола нього обробляється технікою. На звичні пам’ятники цей стовп не схожий. Річ у тому, що такі на своїх могилах ставили антитринітарії – представники цієї християнської секти заперечували догмат про Святу Трійцю. Антитринітарство було поширеним не тільки у Польщі, а й у решті Європи. Власне, унікальність “Мурованого стовпа” і полягає у тому, що подібних йому не збереглося не лише на теренах Речі Посполитої, але й в інших країнах. Так що ми маємо чим пишатися…
Петро БОРТНИК,
Волинська область
Comments: |