У цікаву і водночас приємну незручність потрапив недавно письменник з Рівного Юрій Загорський (Залета). Як наслідок – рівнянин вкотре переконався у простій життєвій аксіомі: що українська мова навіть для заокеанських чужоземців не становить жодних труднощів для досконалого володіння. Було б, як кажуть, бажання…
Згадана незручність полягає ось у чому: на центральному поштамті міста Рівного Юрій Загорський (Залета) зустрів темношкірого чоловіка, який біля обслуговуючого віконечка, заповнюючи якийсь документ, мав доволі задумливий вигляд. “Мабуть, слабенько розуміється на мові”, – подумалося при цьому рівнянину. Відповідно, в душі зародилося бажання допомогти. Тим паче, що Юрій Загорський – поліглот, володіє багатьма іноземними мовами, у тому числі й французькою, яку й вирішив використати першою, звертаючись до незнайомця.
Натомість у відповідь прозвучала фраза, від якої українцеві, як сам він зізнався, аж “дух забило”: “Дякую, пане, за Вашу чуйність, але жодних проблем у мене в Україні нема”.
– Зрештою, мене здивував не так зміст сказаного, – зізнається Юрій Іванович, – як сама мова та її акцент. Чиста, без жодного суржику чи заминки. І, що найважливіше, мова ця – українська. Коли під час подальшої розмови Артемон (так представився співрозмовник) розповідав мені, хто він, звідки і що робить на українських теренах, то, чесно кажучи, на початках аж не вірилося, що він не проходив азів української школи.
Насправді ж так досконало Артемон вивчив одну з наймелодійніших мов світу з трьох причин. По-перше, вона йому вельми подобається. По-друге, африканцю хотілося самому собі довести, що навіть нюанси незнайомої мови для нього абсолютно посильні. По-третє, ще в юності уродженця африканського континенту направили на навчання до міста Рівного в Український інститут інженерів водного господарства. І вже практично за рік щоденних обов’язкових студіювань Артемон розмовляв українською навіть краще за деяких студентів, які за свій вік так і не викоренили зі свого лексикону суржикового “дьогтю”. Правда, надалі українізованому Артемону не довелося застосувати “на ділі” одержані в інституті знання – він влаштувався на роботу в одне із престижних на Рівненщині кафе, після чого, до речі, клієнтів у цьому закладі явно побільшало.
Тим часом африканець продовжував вдосконалювати знання української мови і домігся якщо не вражаючих, то принаймні відмінних результатів у знанні чужої, а тепер уже рідної мови. Заодно заперечивши деяким заочним опонентам, що українську мову неможливо за рік чи за два належним чином вивчити. Що ж, як з’ясовується, можна. Якщо, звичайно, не лінуватися і ставитися до неї з повагою, як це зробив і продовжує робити Артемон.
А що стосується Юрія Загорського, який “розсекретив” справжнього темношкірого українця, то його чуйність увінчалася благородним жестом з боку Артемона – останній вручив рівнянину запрошення відвідати вищезгадане кафе. І, безумовно, під час вечері щиро поспілкуватися. Причому вже цю бесіду обоє співрозмовників починали однаково українською.
Сергій НОВАК,
Рівненська обл.
Comments: |