Прийшов спас – пішло літо від нас
Людмила ШПАК
У садках усміхаються червонощокі, налиті сонячним теплом, обласкані теплим вітром яблука, дозрівають і п’янко пахнуть грона винограду, під вікном гупають на землю дозрілі груші, які вмить обсідають оси, смакуючи медовим нектаром, з полів люди дозбирують зернові. А бусли в зажурі крокують отими ланами, скликаючи до гурту на пораду всю свою пташину родину: час збиратися в дорогу. Тільки селянин радіє, підраховуючи свій труд за рік – скільки хліба припасено в коморі, як картопелька вродила, чи багато соку та вина вдасться заготовити на зиму.
19 серпня весь православний світ святкує Преображення Господнє, або, як ще його в народі називають, Другий Спас. Саме до цього дня всі стараються зібрати зернові, травники востаннє заготовляють лікарські рослини, приказуючи: “Діва Марія це зілля сіяла, а Спас поливав – нам на поміч давав”. Після служби в цей день освячують новий врожай – яблука, груші, сливи, зерно. Мабуть, не знайдеться такої родини, яка б не шанувала це свято. Трепетно до нього готується і Людмила Шпак із села Рудка-Козинська Рожищенського району на Волині. Щороку збирає вона у саду в кошик, застелений вишиванкою, все, що Бог послав, і разом з односельчанами поспішає в церкву.
Від Першого Спаса, 14 серпня, в день, коли вшановують Хрест Господній та сім святих мучеників Маковеїв, починається піст, який в народі називають Спасівка.
Повертаючись на Спаса з храму, селяни поглядають на небо, адже хмари пливуть вже майже осінні, димчасті й холодні. При цьому народ каже: “Прийшов Спас – бери рукавиці про запас”, “Прийшов Спас – пішло літо від нас”…
Марія ДУБУК