Орден княгині Ольги для Лариси Соколовської
Лариса СОКОЛОВСЬКА
– За цей період, хоч і мали чимало проблем, проте є й позитивні моменти. Хотілося б відзначити вирішення питання з продажу земельних ділянок. Уже затвердили їх вартість, розробили відповідні положення. Земля продаватиметься за цільовим призначенням, усі ділянки документально погоджені, власникам залишиться тільки замовити відповідний проект під будівництво. Таким чином уникнемо непорозумінь з жителями міста й різними службами. Виготовлення необхідних документів – це довготривалий процес, у якому брали участь земельне управління, архітектури й містобудування. Зараз з інших областей у нас просять ці документи, аби взяти їх собі за основу. Лише за стартовими цінами вартість ділянок, виставлених на аукціон, має бути 1 мільйон 800 тисяч гривень. Куди направимо ці гроші – ще точно не можу сказати, бо їх є на що тратити, особливо це стосується житлово-комунального господарства. Хочу відмітити, що на даний час місто не має боргів перед працівниками ЖЕКів. Щодо цієї галузі, то йтимемо, певно, шляхом Прибалтики й будемо створювати об’єднання співвласників. Майже усі квартири приватизовані, і за свою власність треба нести відповідальність. Зрештою, й ставлення до свого не таке, як до колективного. А щоб передати будинки у такі об’єднання, їх треба привести до належного стану.
Щоб навести у місті порядок, працюємо і над створенням муніципальної міліції, як це зроблено в Ужгороді. Той, хто смітить, псує матеріальні цінності, має за це відповідати. Але про це можна буде поговорити докладніше трохи пізніше.
Думаю, досить показовий той факт, що уже розпочали капітальний ремонт доріг, бо все-таки хочемо позбутися того латання. Зараз це, може, й не помітно, бо робимо частками, адже це дуже затратна частина у нашому бюджеті, але з часом лучани відчують, якими дорогами їздять. Уклали договір з банком про позичення десяти мільйонів гривень, з них вісім буде використано на ремонт доріг, решту – на ремонт дахів. Плануємо цього літа завершити ремонт вулиці Карпенка-Карого, відремонтувати Набережну, і тоді можна буде розвантажити центр міста від надмірної кількості транспорту. На розбиті дороги відправляти водіїв автобусів було неможливо. Окрім цього, допуск на перевезення пасажирів у Луцьку отримають ті, хто буде мати новіший транспорт і не менше 22-х місць в салоні.
Нещодавно Богдан Павлович презентував лучанам нову сучасну універсальну техніку, закуплену для прибирання міста, на яку витратили 3,5 мільйона гривень. Зимою надто обпеклися з прибиранням, на вулицю Карпенка-Карого було соромно показатися – ями, намерзлі горбки, що не можливо проїхати. Зараз одна машина може влітку мити дороги, а взимку їх чистити – треба лише замінити обладнання. Влітку стикнулися й з проблемою каналізаційних стоків – вони майже всі забиті. Маючи нову техніку, почали вже їх чистити.
Ремонт дахів – це таке ж болюче питання. У місті 240 будинків, в яких необхідно їх відремонтувати. Минулого року, коли йшли дощі, аж страшно було на роботу йти – нам постійно телефонували: гвалт, вода біжить у квартиру! Цього літа такі дзвінки бувають рідше, бо зробили бодай частковий ремонт. Сесія прийняла чотирирічну програму саме по ремонту дахів, і сподіваюся, що з цією проблемою впораємося.
Працюємо й над тим, щоб соціальні допомоги, а точніше цільові матеріальні допомоги надавалися більш розсудливо. Спеціальні комісії розглядають, кому їх виділяти.
Різні конфліктні ситуації виникають завжди, і їх треба теж вирішувати. Для прикладу, зараз поставили у дворах контейнери для сміття, яке забирають працівники комунтрансу, а прибрати те, що лежить біля контейнера, виявляється, – робота двірників. Тобто треба якось відпрацювати цей момент: хто ж буде прибирати сміття навколо контейнерів? Так само був піднятий галас, коли ліквідовували магазин “Ветеран”. Все-таки переконали ветеранів, що він зараз уже неактуальний – нема товарного дефіциту. Що там дешевше купиш? Якоїсь крупи на десять копійок? Більша частина приміщення цього магазину здавалася в оренду і там продавали дорогі меблі, відеокасети, які ветерани аж ніяк не купували, проте дехто мав з того вигоду. Проте і це питання врегулювали. Переговорили з власниками супермаркетів і домовилися, щоб ветеранам на необхідні продукти зробили знижки. Думаю, що це матиме більший ефект.
Звичайно, зараз працювати легше, бо все-таки вже відпрацьовані певні механізми. З ким не могли спрацюватися, з тими розпрощалися. Не секрет, що нам майже відверто говорили: мовляв, прийшли дилетанти, які нічого не знають і не вміють. Принаймні я працювала на посадах, де доводилося заробляти гроші, а не чекати, що виділять з бюджету. І взагалі, не люблю, коли багато говорять про свою “успішну” роботу. Краще спокійно працювати, а хорошу роботу завжди оцінять.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
м. Луцьк
| Comments: |
