Ісус передав Церкву апостолу Петру
Первоверховні апостоли Петро і Павло
Як свідчить історія, вони загинули одночасно страшною смертю 67 року в Римі за часів імператора Нерона: Павлові відрубали голову, а Петра розіп’яли на хресті. Сам апостол Петро вважав недостойним померти так, як Ісус Христос, тому і попросив розіп’яти його вниз головою.
На Святій землі у Тобзі на пагорбі біля Тиверіадського озера збудована церква Примаса св. Петра. Її звели францисканці у 40-х роках минулого століття на місці, де з незапам’ятних часів зберігся камінь, який нині знаходиться всередині самої церкви і відомий як “Стіл Христа” (латинською – Mensa Christi). За стародавніми переказами, сидячи за ним, Ісус передав Петру обов’язки глави своєї церкви. Євангельські тексти розповідають історію третього об’явлення Ісуса своїм учням, коли він декілька разів підтвердив примас (від латинського primas – першість) Петра: “...Після того знову об’явився учням Своїм при морі Тиверіадському... Каже йому втретє: Симон Іонин! Чи любиш ти мене? Петро засумував, що третій раз запитали його, і сказав Йому: Господи! Ти все знаєш, що я люблю Тебе. Ісус каже йому: паси вівці мої...” (Єв. Від Івана, XXI 1,17).
Саме на основі проповідей Івана Золотоустого, який чимало праць присвятив цим верховникам церкви, святі Андрій Критський, Іван Дамаскін, Косма Маюмський склали службу, яку відправляють на свято Петра й Павла 12 липня. Вважається, що у цей день святі мощі апостолів були перенесені у новозведений і освячений на їхню честь храм у Римі.
Наші пращури теж свято шанували цих Господніх учеників, про що свідчать збудовані на їхню честь храми. І по цей день віруючі відносять свято Петра й Павла до найбільших. Саме 12 липня закінчується апостольський піст, який називають “Петрівка”.
А вже 13 липня наша Церква відзначає день усіх Апостолів Ісуса Христа. Іван Золотоустий залишив своє пошанування цим святим: “Ви – непохитні колони правдивої віри, слава Церкви, скіпетри царства... Тут Петро навчає Рим, там Павло проповідує світові. Андрій навчає мудреців Греції. Симон приводить варварів до Бога. Тома хрещенням вибілює ефіопів. На престолі юдеїв апостол Яків. Олександрія припадає до трону Марка. Лука й Матей пишуть Євангеліє. Іван – провидець, як за життя так і по смерті має у своїй опіці місто Ефез. Варфоломей учить лікаонійців стриманості. Филип чудом спасає Єрапіль. Сам їхній прах в гробницях безсмертний. Тепер вони слуги, а потім засядуть, як судді світу”.
| Comments: |
