У «забутому раю» туристи доїтимуть корову за окрему плату
Ось такі вироби виготовляють діти Мильської школи своїми руками
А довелося нам побувати у трьох районах Волинської області: Ківерцівському, Рожищенському та Ковельському. Озерцівська сільська рада, що на Ківерцівщині, обслуговує три села, які можуть сміливо стверджувати, що тепер перейшли у стадію розквіту. Бо вміло розпорядилися колишніми колгоспними приміщеннями та землями. Тут вже не побачиш зруйнованих, як після вибуху, ферм і складів. Натомість з’явилися підприємства, які забезпечують навколишніх жителів робочими місцями, та ще й працевлаштували майже сорок городян. Це і автомайстерня вантажівок, і фермерські господарства, і торговий центр, і підприємства, які мають справу з обробкою деревини. Усі власники фірм стверджували, що значною мірою у становленні бізнесу їм допомагала саме дорадча служба: коли в бухгалтерії розібратися, а коли й з іноземними інвесторами порозумітися та дізнатися, як краще кредит у банку взяти.
Наступна зупинка була у селі Мильськ Рожищенського району, точніше, у загальноосвітній школі. Адже її учнів вчать бути бізнесменами, економістами і навіть ландшафтними дизайнерами, щоб в майбутньому вони змогли використовувати набуті знання на благо села. Розвиває у дітей економічне мислення так званий “4Н” клуб “Паросток”, який відкрили ще 1 квітня 2005 року у рамках пілотного проекту обласної сільськогосподарської дорадчої служби.
Як розповідає радник з питань розвитку дитячих клубів Волинської області Юлія Овруцька, дорадча служба в свій час із задоволенням відгукнулась на пропозицію створення на Волині таких клубів українсько-канадською Програмою FARM (реформування та модернізація сільськогосподарського сектору України) і втілила їх у життя. Тепер у пілотному “Паростку” займається 10 дівчат і 15 хлопців (з 7 по 11 клас). Освоюють ландшафтний дизайн для сільських садиб та зелене міні-господарство, квітникарство та насінництво, основи прикладного мистецтва, овочівництво з основами сортовиведення та бізнес-клуб. Як самі діти розповідаюсь, їх уже навчили не тільки щось диковинне вирощувати, а й пропонувати, рекламувати й реалізовувати свою продукцію. Наприклад, продавши власноруч пророщене насіння айстр, отримали прибуток – 800 гривень, за які придбали меблі в біоло-гічний клас. Підсміюються, що вже й батьків інколи повчають, як краще сіяти, з яких культур можна отримати зиск і як облагородити сільське подвір’я. Бо шкільне вже давно радує око жителів села Мильськ: зелена травичка, диковинно викладені камені, декоративні рослини й оригінальні стежки з кругляків дерев – так звана дерев’яна бруківка. А виставка-продаж робіт, яку влаштували нам діти не тільки “Паростка”, а й решти трьох «4Н» клубів Рожищенського району, взагалі вразила. Воістину, подібні клуби своє завдання виконують повною мірою – розкрити здібності дитини, бо кожна талановита. Вишиванки і вироби з гіпсу, сумки зі шкіри, картини, м’які іграшки і навіть цілі квітучі дерева з бісеру – усе зроблено дітьми і ними ж оцінено. Бо цьому також вчать у клубі – вміти правильно оцінити свою працю.
Дорадча служба ставить собі за мету сприяти прибутковому розвитку сільськогосподарських підприємств та підвищувати рівень життя сільського населення. Як приклад – знайомство з роботою ТзОВ ім. Лесі Ураїнки та ТзОВ “Калина”, які знаходяться у Ковельському районі. Ці товариства займаються нетрадиційним для Волині бізнесом – вирощуванням і збутом полуниць. Як розповів головний агроном товариства імені Лесі Українки, вперше вони засадили 11 гектарів полуниць у 2004 році, тепер мають 40 гектарів. Ця культура не з легких для обробітку, біля неї доводиться добряче попрацювати. Чого варта лише посадка ягід на стількох гектарах (тільки вручну) і догляд за ними, адже висаджені вони на пісках. А от зі збутом продукції, виявилося, у товариства проблем немає. Тісна співпраця із ТзОВ “Калина” дає можливість заморожувати ягоди.
Мали можливість побувати й на цьому підприємстві. Ягоди спочатку промивають, потім вони транспортером проходять через швидкі жіночі руки, які перебирають їх, і нарешті – 20-хвилинна шокова заморозка при температурі мінус 35. При такому охолодженні (аміаком) не порушується клітковина ягід і зберігаються їхні смакові якості. Звичайна температура зберігання продукції в холодильних установках – мінус 20.
Остання зупинка у Ковельському районі – агросадиба “Несухоїжі” (колишня назва села Тойкут). Вона є пілотною в роботі Волинської сільськогосподарської дорадчої служби з розвитку сільського зеленого туризму. А взагалі у районі подібних агросадиб нараховується вже шість.
Фермерське господарство “Несухоїжі”, головою якого є Віктор Тимошик, цікаве тим, що знаходиться в самому серці волинської природи, на перехресті трьох районів: Старовижівського, Камінь-Каширського та Ковельського. Сам господар називає усе це “забутим раєм”, бо як інакше можна охарактеризувати мальовниче безлюдне місце серед цілющого соснового лісу на березі річки Турія.
Віктор Васильович тільки минулого року розпочав будівництво агросадиби. Не побоявся разом з дружиною та чотирма дітьми покинути міське життя у Ковелі, продати усе майно і перебратися у цей куточок недоторканої природи.
– Ми не наймали ні архітекторів, ні дизайнерів, – ділиться спогадами подружжя Тимошиків, – будували все самі. Дім на дев’ять осіб, у котрому є усі зручності і сауна. Викопали ставки. Друзі-кияни, які приїжджають “з асфальту”, тільки охкають та завмирають, насолоджуючись красою нашого краю: в річці і ставках можна ловити рибу, в лісі – збирати гриби і ягоди, прогулятися верхи на коні Юлію. Незабаром посадимо великий фруктовий сад. А головне ми не переживатимемо, що хтось може заблукати. З одного боку згубитися не дасть річка Турія, з іншого – залізниця.
Як би смішно це не звучало для селянина, але роботи по господарству теж входять в перелік послуг агросадиби. Наприклад, пропозиція навчитися косити сіно чи видоїти корову необізнаною у цих справах людиною сприймається на “ура”, і деякі ладні платити за цю працю гроші.
Насамкінець учасники поїздки, а тут були не тільки представники дорадчих служб з усієї України, а й гості з Канади, Угорщини, інших країн, зійшлися на думці, що українське дорадництво свої ідеї втілює у життя на найвищому рівні. Інформування про новітні технології у рослинництві та тваринництві, ринки сільськогосподарської продукції, зміни в аграрному законодавстві дають позитивний ефект – успіхи в селах яскраве тому підтвердження.
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
| Comments: |
