Анастасія Боярчук, 1925 року народження, мешкає на одному з хуторів Згоранської сільради Любомльcького району. У молоді літа, як і тисячі інших українців, вона була на примусових роботах у Німеччині. Отримала статус остарбайтера і певну суму морального відшкодування в євро. Зберігала гроші у скляній банці, яку ховала в бочці зі збіжжям у коморі.
Одинадцятикласника Івана Б. (ім’я змінено) дуже «непокоїли» бабусині гроші. Пенсіонерка іноді запрошувала хлопця помогти їй чимось у господарстві. За це, звісно, платила йому. Щоразу Іван пильнував, де бабуся бере гроші. І таки видивився. Якось підгледівши, де Анастасія Пилипівна ховає ключа від вхідних дверей, йдучи з дому, відчинив двері і зайшов у комору. Взявши певну суму, вислизнув непоміченим. «Ходку» повторив, потім ще. Щоразу брав незначні суми євро. Оскільки бабуся не часто заглядала до своєї «каси», то не скоро дізналася, що зникло 450 євро. Ось тоді й забила жінка тривогу...
Міліціонери швидко відшукали «героя». За фактом крадіжки з проникненням у житло проти Івана порушено кримінальну справу. Гроші, правда, у гривнях, батьки нерозважливого сина уже повернули потерпілій.
Олександр ХОМЕНЧУК,
Волинська область
Comments: |