Неземне диво фйорди

Одна з найбагатших країн світу – Норвегія – в останні роки відкриває ще одне потужне джерело фінансових надходжень. Окрім нафтових рік, нові грошові потоки вливає туристична галузь. Охочі з усього світу їдуть до Norway, щоб побачити срібні нитки водоспадів, неприступні гори, засніжені плоскогір’я, реліктові льодовики, дзеркальні озера, неймовірної краси фйорди і небо, яке вінчає усю цю велич дивовижними коронами хмар. 

Рідко сонце заглядає у віконце
Про погоду норвежці готові говорити завжди. Коли балачки про перепади температур за останні дні та перспективи на тиждень вичерпані, переходять на бесіду про метеорологічну ситуацію на іншому кінці країни. Схоже, що вони більше цікавляться її примхами, ніж власним самопочуттям. Погода у Норвегії така ж, як і ландшафт – постійно змінюється. “Північний шлях” (а саме так перекладається назва країни Norway) має усі види ландшафту, крім пустелі. Подорожуючи країною, можна побачити гори, льодовики, плоскогір’я, моря, озера, ріки, фйорди і невеликі клапті орної землі.
Сонячних днів випадає надзвичайно мало. Дуже багаті норвежці не можуть купити тільки сонячні промені. Безпристрасні статисти підрахували, що над містечком Берген тільки сорок днів у рік не йде дощ.
Третина території Норвегії розташована за Північним полярним колом. Безкінечно довге північне узбережжя Скандинавського півострова цілий рік підігріває тепла течія Гольфстріму.
Окремої розповіді заслуговують фйорди. Але описувати ці водні простори словами – невдячна справа. І навіть якісні кольорові фотографії є тільки блідою копією цього дива природи. Утворились фйорди у льодовиковий період. Під вагою льодовиків земна порода продавлювалась нижче рівня моря. Після їхнього танення вода Північного моря вторглася в долини. Зараз фйорди знизу заповнені морською водою, а зверху талою з льодовиків. І пласти вод не змішуються. Про їхню глибину свідчить той факт, що туди заходять океанські лайнери. Усю красу фйордів наша туристична група могла побачити під час двогодинної прогулянки Согнефйордом на катері з Гудвангена до Фламма. Практично увесь шлях корабля капітана Юхана “Лорд Фйорд” супроводжували зграї чайок. Птахи не просто близько підлітали, вони брали хліб і печиво з рук, наче свійські. Здалеку над водою помітно було голови тюленів. Гід розповідав і про дельфінів, але нам побачити їх не пощастило. А от справжню ейфорію викликало видовище за бортом – гори із засніженими вершинами, срібні струни водоспадів і дзеркальна водна поверхня. 
Незабутні враження залишила також і прогулянка до найвеличнішого норвезького льодовика Бріксдайлбрін. Без сумніву, 50 євро варті того, щоб побачити і навіть спробувати на смак реліктовий блакитний лід, якому більше мільйона років.
Не дивуйтесь, якщо у норвезькому придорожньому кафе бармен доллє у тарілку із супом холодної води з крана. По-перше, так у них готують суп (мабуть, тому скандинави надають перевагу другим стравам і бутербродам). А по-друге, вода і в крані, і у водоймах кришталево чиста. Розповідають, що на гірськолижно-пляжному (залежно від пори року) курорті Восс місцеві підприємці розливали воду з озера в оригінальні циліндричні пляшечки. Туристи розкуповували їх “на ура” за ціною 10 євро. Поки не відкривали пляшечку, думали, що там парфуми.
Водоспадів у Норвегії неймовірна кількість, тому їм не дають назви. На персональну ідентифікацію заслуговують тільки найкращі. Приміром, 182-метровий водоспад поблизу Хардангервідда має назву Ворінгфоссен. Про омолоджуючий ефект води іншого водоспаду – Твіндефоссен – ходять легенди. Враховуючи слов’янську ментальність, наш екскурсовод під час оглядин порадив українським туристам “не додавати свій потічок у загальний потік водоспаду”, а скористатися платним туалетом за принципом “сходив сам – допоможи іншому”, що означає: кидає монетку у п’ять крон перший, а користується послугами вся група. Просто при виході треба не закривати двері...  

«Добрий той сусід, якого не видно і не чути»
Ця норвезька приказка дуже точно передає ментальність того північного народу. Жодному нащадку вікінгів у голову не прийде думка запросити кого-небудь до себе у гості. Так само, як і зібратися когось провідати. При цьому подорожуючий, якого у дорозі застала ніч, може без вагань стукати у найперші двері, і нічліг йому гарантовано. Мандрівників у Норвегії шанують і допомагають їм, бо вважають, що кожен може опинитися у скрутному становищі. У цю скандинавську країну варто їхати у гості не стільки до людей, як до природи.
Хатинки норвежці будують якнайдалі один від одної. З-поміж європейців нащадки вікінгів вирізняються не тільки високим зростом і світлим волоссям, а й похмурим виразом обличчя, депресивним поглядом. Норвежці на диво відлюдкуваті. Вони й самі це розуміють і визнають, що найбільша їхня проблема – це нудьга. Рятуються від неї за допомогою спорту. Норвезька мова має навіть спеціальне слово – “фрілюфтслів”, що означає “активний відпочинок на природі”. Правила такого відпочинку норвежці вивчають ще в школі. До 16 років твердо засвоюють основні заповіді гірських походів. Пальму першості у рейтингу видів активного відпочинку посідає лижний спорт. Сім’я разом з дітлахами у вихідний день може подолати на лижах 140-кілометрову(!) відстань. Не дивно, що у командних видах спорту норвежці не демонструють високих результатів, а в індивідуальних видах безліч яскравих спортивних зірок.
Микола КОМАРОВСЬКИЙ,
Норвегія
Фото автора

• Нравится
•