А я собі гуляю!
Одного разу вдалося мені побачити файне українське весілля. Молодятам кричали “Гірко!”, а вони без зайвих церемоній цілувалися так, що гості втомлювалися рахувати. І все було б добре, якби молодій не захотілося після вінчання круто розпрощатися з дівоцтвом.
Отже, як усе було. Десь після третього заходу, коли вже половина гостей розійшлися, завітали на весілля три амбали. Наречена їх представила і веліла поставити їм столові прибори якраз навпроти себе. Коли трохи випили, молода поставила свого благовірного перед фактом:
– Хлопці мене викрадуть – на півгодини, не більше, але ти не хвилюйся, вони самі мене привезуть. Ну, вип’єш, звичайно, з тапка за викуп, та й усе.
Молодий спочатку сприйняв це як жарт, але коли амбали почали збиратися, серйозно занепокоївся:
– Чи ти, жінко, здуріла? Нікуди ти не поїдеш!!!
– Я усе життя мріяла, щоб мене викрали з весілля. Ти – егоїст, ти не хочеш подарувати мені маленьку радість.
– Та радість я тобі подарувати можу, але не з тими мордоворотами. Нехай тебе вже дружки крадуть чи свої хтось, а я тебе пошукаю.
– А толку мені з них?!
– А з цих гімнюків?
Ось тут і почалося: тато плаче, мама плаче, амбали б’ють по писку молодого, гості пробують бити їх. Мама нареченої, яка прибігла на ґвалт з кухні, де готувала гостям пакуночки з гостинцями, побачила, що зятя б’ють. Напевно, жінка подумала, що він чимось образив донечку, і друзі її захищають. Стала лупити друшляком по голові молодого. Тесть, який бачив усю ту катавасію із самого початку і якраз захищав зятя, взявся відтягувати свою стару.
– Ти ліпше свою доню друшляком опережи. Чи ти така сама?
Кілька «друшляків» дісталося і тестю, але він за роки спільного життя, певно, вже знав, як поводитися з дружиною, бо на диво швидко її заспокоїв.
Тим часом на головному фронті гості таборами добивали амбалів. Але хлопи вдалися таки сильні, бо з півтора десятка гостей були теж добре потріпані. З вигуками “Ми єщьо встрєтімся” мачо відступили.
– Ну то як, будемо вельон знімати чи ще потанцюєте”? – запитав тамада молодого. А той був хлопець якийсь зовсім м’якосердий, чи йому що пороблено, бо за дві хвилини вже обнімав свою милу. І молодь продовжила гуляння.
Назарій СІНОЖАТІВ,
Львівська область
| Comments: |
