Мольфар Нечай сім днів тримав сонячну погоду на фестивалі «Червона рута»

Михайло Нечай

Михайло Нечай

В Карпатах є маленьке село Верхній Ясенів. Розміщене серед гір, на берегах стрімкого Черемоша, воно не може не привабити своєю енергетикою. Особливе це село і тим, що в ньому живе старий мольфар (мольфар – це знахар, чарівник, шаман, провісник). До нащадка роду козацьких характерників приїжджають люди з усіх куточків України. І навіть державна еліта.

У вісім років зупиняв кров
– Я – нащадок брацлавського полковника Данила Нечая, який служив полковником при гетьмані Богдані Хмельницькому. Характерники мали велику силу і по народній медицині, і по магії, і по окультних науках. Могила мого пращура знаходиться у Вінниці, у селі Красне. Там його поляки четвертували. Один зі старших козаків взяв у торбину голову Данила Нечая, і її закопали. Тож в могилі знаходиться лише голова мого пращура, а тулуб був посічений поляками.
– Михайле Михайловичу, що Ви вмієте робити незвичного?
– Я вчитель учителів магії. Можу викликати сонячну погоду з дощової, із сонячної – дощову. Також я народний цілитель, народний лікар і лікую людей по-народному: травами, зелами, корінням, мазями, настоями. Такі хвороби як шизофренія, неврастенія, психопатія, епілепсія – не підлягають лікуванню стаціонарними закладами наукової медицини. Ці хвороби я лікую, але нікому не гарантую, що вилікую. Гарантію Господь дає, а не я. Також у людини може бути родова карма. Вона буває у багатьох, але це ніхто не може вилікувати, тільки можна випросити щирою молитвою у Бога прощення, щоб Він зняв своєю сильною рукою цю кару з тих людей, які несуть родову карму.
– Чи можна позбутися родової карми і як це зробити?
– Треба о дванадцятій годині ночі приготувати собі на столі свічечку, запалити її, поставити іконочку з Пречистою Дівою та Ісусом Христом і 12 стебел сірнику на край столу покласти розстрільно (окремо – авт.) і потім, саме в дванадцять, засвітити свічку, приклякнути, поклони вибити і просити у Бога те, щоб зняв ту родову карму чи з дітей, чи з братів, чи із сестер, на кого вона впала. Треба молитися “Отче наш” і “Богородицю” дванадцять разів. Коли відмолиться, один сірник відділяється, і так дванадцять разів, і коли уже останній присунеться до купки інших, тоді треба перехреститися, вибити поклони, загасити свічку і лягти спати. Так 12 ночей треба молитися. Але тільки ту молитву Господь приймає, якщо людина молиться серцем, бо коли розумом, то злий дух пускає злі думки, буденні і сірі. Але так моляться тільки люди, у яких вражене серце: чи в когось син пропав, чи померли батько або мама, чи дитинка в матері померла, чи чоловік залишив дружину з дітьми, і вже є в душі жаль. Чому люди гуртом йдуть до церкви? Бо в гурті хоч одна або дві людини моляться серцем, і Господь дає благодать свою навіть на тих, які не заслужили тієї просьби в Бога.
– Як давно Ви відчули в собі таку силу?
– Я вже у вісім років її знав, але ще не розумів, що вона може пригодитися для людей. Якось, коли я був пастухом, малий пастушок дістав сонячний удар, кров пішла з носа. А я випадково торкнувся пальцем, і моментально кров спинилася. Потім, коли я вже був більшим, ми дрова пиляли в лісі з одним чоловіком. Він поранився – і кров пішла фонтаном. Я взявся за цю рану, і кровотеча одразу ж спинилася, ніби рану заклеїли. Після армії пробував експериментувати на людях. Мене запрошували у гінекологічні кабінети при кровотечах, при великих травмах, коли людина стікала кров’ю, і багатьом я допомагав.

«Найсильніші» місця – Печерська лавра і Чорногора
– Ви вірите в Бога?
– Так, вірю в Бога, у всемогутнього Ісуса Христа, в Трійцю святу, в Духа святого, в Пречисту Діву Марію, у великих мучеників святих, угодників, а також я поклоняюся Сонцю, Місяцю, Зорям, Вогню, Воді, Повітрю і Землі, бо я – язичник, старовір, і не можу відірватися від матері-природи.
– Але ж церква забороняє ворожбитство...
– Священики мене не люблять. Котрі розумні, ті мовчать, а інші кажуть на всю церкву, щоб до Кашпіровського, Нечая не йшли, бо це від диявола. Та вони самі від диявола, а не ми. Хоч і церква, і Біблія говорять, що немає магії чорної і білої, що це все чорна магія. Неправда. Священики таких людей, як ми, примірників, мольфарів, не люблять за те, що ми – конкуренти. Священики зараз згубили духовний світ, вони поринули у плотське життя.
– Чи маєте Ви учнів? Комусь думаєте передати своє вміння?
– Поки що ні, тому що люди люблять гроші, а не людину. Є повно шарлатанів. Тепер є доступні книги з архівів, ті, що під 77 замками знаходилися і за радянської влади, і до неї. До них не допускала і влада, і священнослужителі. Тепер усе відкрито. Та тільки та людина може лікувати народною медициною, котра має Бога в серці і сильне слово. Я ще у вересні 1989 року був запрошений центральним комітетом комсомолу України на перший фестиваль “Червона рута” у Чернівці і там тримав сонячну погоду сім днів. Це чудо бачили понад 19 тисяч народу, чи віруючі, чи невіруючі, на відкритому стадіоні “Дружба”. По всіх областях України падали затяжні дощі. Я за ніч настільки ущільнив хмари над Чернівцями, що зранку сонечко зійшло, і небо було, як синій кришталь. Не було жодної хмаринки, і я цю стабільність тримав рівно сім днів, поки не закінчився фестиваль. Я не хвалюся і не рекламую себе. Гроші з людей так не деру, мені грошей не треба. Я матеріально бідний чоловік, але духовно потрібний людям і природі.
– Чи приїжджали до Вас якісь політики за порадою?
– Приїжджали, навіть державна еліта. Але хто саме, я казати не буду. Є люди, які соромляться, що приходили за порадою до якогось малограмотного діда.
– А бувало таке, що до Вас приходили люди зі злими намірами, щоб нашкодити комусь?
– Були й такі, котрі приходили, аби я зробив лихо іншій людині. Я такого не роблю, це тільки чорні маги можуть, а білі на це не мають права. Від вампірів у мене є обереги, заклинання.
– Кажуть, що в Карпатах є місця з особливою енергетикою…
– Найсильніша така енергетика в Києві, де знаходиться Печерська лавра, і така ж є у нас, на вершині Чорногори. Я все своє життя міряв ногами полонини, Карпати і землю у пошуках трав. Ті, що продають в аптеках, не є корисними. Адже люди нечистих духів мають у собі, негативну енергетику. Матюкаються, сваряться, п’ють горілку і ті, що збирають ті трави, негативну енергетику приймають на себе. Бо якщо ви до предмета торкнетеся своїми руками, то ваша енергетика вже відбилася у тому предметі, і він тримає мільйони років це на собі. Я, коли йду до рослини, то поклоняюся їй, звертаюся на ім’я і кажу: “Я прийшов узяти вас, дві оставити, а одну, третю, забрати для помочі людям, щоб вони порятувалися”. І тоді я беру одну рослину, а дві залишаю, бо якби одна засохла, то інша залишиться. А якби я взяв більше, то їх би там і не було. Все тримається на людській совісті.
Розмовляла Анна МИХАЙЛІВ,
Івано-Франківська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>