«Розваги молодих» по-любешівськи
Два курйозні випадки сталися нещодавно на Любешівщині. Про ці незвичайні справи розповів мені прокурор Любешівського району Валентин Купріянчик.
Оголився за пляшку коньяку
П’ятеро парубків-лобуряк пиячили в магазині села В’язівне. Під час п’яного базікання хтось похвалився, що годину тому в іншій сільській крамниці їхній приятель Б. зняв штани і продемонстрував присутнім чоловіче достоїнство.
– Ну й що? – мовив у відповідь Цвяшко, мабуть, найп’яніший серед них вісімнадцятирічний різнороб місцевого колгоспу. – Таке може зробити кожен…
Очевидно, черговий “подвиг” свого товариша по чарці викликав у Цвяшка почуття ревнощів.
– От і не кожен! – під’юджували Цвяшка приятелі. Виникла суперечка, і щоб її розрядити, сторони побилися об заклад: якщо Цвяшко повторить “подвиг” Б., йому поставлять пляшку коньяку.
Халамидники сиділи у коридорі магазину, за спеціально поставленим для таких, як вони, столиком. Тож коли сперечальникам розбили руки, Цвяшко, не зволікаючи і нітрохи не соромлячись, зайшов у торговельний відділ і зняв штани, а потім під обурений крик продавщиці і регіт приятелів одягнувся і подався геть.
На суді “стриптизеру” довелося відповідати відразу за два злочини (не подарував йому “кулаків” і потерпілий у бійці любешівець). Як наслідок, до виграного коньяку отримав ще й два місяці арешту.
Дітей на уроці виховував... дід
Учителька збиралася проводити виховний урок і запросила на нього всіх батьків своїх третьокласників. Однак запрошення чомусь було проігнороване, й до школи прийшла лише одна особа. Аби гостя не почувала себе самотньою у таборі запрошених, до неї приєдналася шкільна прибиральниця. Але проблеми на цьому не закінчилися: перед самим уроком виявилося, що один з учнів дременув додому.
– Наздоженіть його і приведіть у школу! – наказала вчителька трьом спритним хлопчакам, а сама пішла по мате-ріали уроку. Повернулась у клас із дзвінком. Посланці сиділи вже за партами, а от втікача поміж ними не було. Однак з’ясовувати, що й до чого, було ніколи, розпочався відкритий урок. Та продовжувався він недовго: через хвилин п’ять-десять у клас галасливо, лаючись нецензурними словами, увійшов розгніваний дід утікача, ведучи своє чадо за руку. Не звертаючи найменшої уваги ні на вчительку, котра розгублено застигла біля столу, ні потім на її зауваження, пришелець негайно влаштував “розборку”:
– Показуй, котрі тебе побили! – звернувся до внука, та таким голосом, що не лише в дітлахів, а й у дорослих по спині мурашки забігали.
Хлопчик і показав на тих трьох, яких було послано по нього. Вони, виявилося, наздогнавши однокласника, намагалися силою притягнути його в клас, а що неборака чомусь не хотів їм підкорятися, то почали його тузати. Виручила втікача з халепи рідна тітка, яка мешкала неподалік і побачила всю цю катавасію. Вона ж і привела заплаканого небожа до свого батька, хлопчикового діда, з яким жив в одній хаті. Ну, а дід вирішив одразу розібратися й покарати кривдників.
Дід підскочив до них і, не шкодуючи потиличників та крутячи вуха, поставив бідолах у кутки на коліна. Закінчивши свою виховну місію, педагог-самозванець вийшов з класу…
Згодом поведінку поліського Макаренка розглядав суд, але покарання йому вдалося уникнути через доволі банальну причину – примирення сторін. Тому й не називаю ні імен дійових осіб цієї педагогічної трагікомедії, ні школи, в якій вона відбулася.
Тарас ІВАНИШИН,
Волинська область
| Comments: |
