Мав Олекса дві жони…
Надмогильні пам’ятники Олексія МАНІВА і його двох дружин
…Є на цвинтарі села Вільхівка, що в Рожнятівському районі, три надмогильні пам’ятники, зроблені з чорних коштовних мармурових плит-стел. На них викарбувано портрети чоловіка і двох жінок. Вже за одними надписами прізвищ, імен та дат можна зрозуміти, що тут спочивають вічним сном глава сім’ї і його дві дружини. Щоправда, як вдалося з’ясувати, поруч поховано тільки 89-річного Олексія Маніва і 75-річну його другу дружину Емілію. Перша жона, 37-річна Катерина, покоїться на так званому старому цвинтарі. Оскільки поруч неї вже не було місця, то Олексу поховали на новому кладовищі. Перед кончиною він заповів дітям, аби вони встановили всім три однакові надмогильні пам’ятники, причому першій дружині – по праву руку від нього. Нащадки виконали волю батька. Звичайно, рештки давно спочилої у Бозі Катерини не перезахоронювали, а лише закопали в підмурівок пам’ятника кілька лопат землі з її могили.
Олексій Юрійович після повернення з італійського полону (був у Першу світову війну вояком австро-угорського війська) оженився у сусідньому селі Рішняте з Катериною Матуляк, яка походила з бідної багатодітної сім’ї. Вона народила йому четверо синів – Ярослава, Ігоря, Зіновія і Романа. На хліб насущний заробляли тим, що він був шевцем, а вона – кравчинею.
Коли в 1939 році на Західну Україну прийшли так звані “перші совіти”, Катерина стала головою сільради. Через рік вона захворіла на гостре легеневе запалення (пневмонію) і в лікарні померла. Батькові нелегко було давати раду дітям (найменшому, Роману, було всього шість років). Відтак, родичі порадили йому одружитися вдруге. Причому жінку йому “засватали” рідні брати покійної Катерини – Леон та Василь. Не минуло й року, як вдівець одружився, взявши собі за жону 28-річну Емілію, також Матуляк, і з того ж таки Рішнятого. Разом з нею, виростили і в люди вивели аж шестеро дітей: Ольгу, Юлію, Оксану, Ірину, Лідію і Богдана (ще двоє померли маленькими). Між іншим, останнього сина – Богдана – мати народила, коли батькові було 58 років! До слова, з усіх десятьох дітей вищу освіту здобули семеро. Серед них і колишній заступник голови Івано-Фанківського облвиконкому, кандидат економічних наук Зіновій Манів. Сам же Олексій Юрійович до виходу на пенсію працював спершу секретарем, а потім головою місцевої сільради.
Стало доброю традицією в чималій родині Манівих щорічно у березні – в день народження батька, і на храмове свято Вільхівки – пророка Іллі, яке відзначають 2 серпня, навідуватися до отчого порога. На жаль, майже двадцять років тому не стало Олексія Юрійовича, а невдовзі й Емілії Федорівни. Вже після них померли найстарші сини Ярослав та Ігор. І все ж двічі на рік у рідне село приїжджають з усіх-усюд решта дітей і майже двадцять онуків та кілька правнуків, аби віддати данину пам’яті найріднішим.
Іван ІВАНИШИН,
Івано-Франківська область
Фото автора
| Comments: |
