«Звільнити 21 людину» – так розпорядився голова
Як повідомили працівники кінотеатру, до них доходили чутки про те, що «Промінь» хочуть продати, навіть називалася фірма, до речі, не луцька, а рівненська. Але конкретних вказівок тут ніхто не отримував. Та ось 25 січня керівництво кінотеатру одержало листа, в якому повідомлялося, що з 1 квітня 2007 року усі працівники цього закладу будуть... звільнені. Насамперед дивує необізнаність міського голови і, зрештою, його юридичної служби у законодавстві. Адже Закон України «Про профспілки, їхні права та гарантії діяльності» чітко гласить, що у випадку, коли роботодавець хоче звільнити працівників із займаних посад у зв’язку з ліквідацією установи, він повинен надати про це відповідну інформацію не пізніше як за три місяці. До того ж, обов’язково повідомити про причини звільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а ще провести консультації з профспілками, аби пом’якшити неприємні наслідки звільнення (втрата роботи – це певною мірою для людини трагедія, а особливо, якщо вона віддала їй чи не половину трудового життя). Тобто працівників «Променя» мали б звільнити не раніше 25 квітня.
Цікаво, як говорять росіяни, «к чему такая спешка?», адже кінотеатр «Промінь» не є збитковим і не висить каменем на шиї міського бюджету, хоча щодо орендованої тут площі іншими фірмами, то її варто було б переглянути. За минулий рік «Променем» сплачено усіх податків на суму 36 тисяч 120 гривень, не має тут і заборгованості по зарплаті. Більше того, треба згадати, що коли місту були потрібні кошти, попередня влада взяла їх у кредит під заставу «Променя», гарантуючи, що у жодному випадку його не продадуть. І коли закінчувалася каденція їхньої роботи, міський голова Антон Кривицький попередив директора кінотетру, що усі гроші сплачені й пра-цівники «Променя» можуть спокійно працювати далі! А міг же махнути на нього рукою. Антон Федорович прекрасно розумів, наскільки важливий цей об’єкт для жителів міста.
Звичайно, щодо даного рішення про «ліквідацію» цього закладу, хотілося почути думку його ініціатора. Проте на момент підготовки матеріалу міський голова Богдан Шиба перебував на санаторному лікуванні. Тому прокоментувати це рішення попросила Петра Гоцалюка, заступника міського голови, який, окрім цього, ще й входить до складу ліквідаційної комісії, і саме на нього голова поклав контроль за виконанням його розпорядження. Ось що він сказав:
– Таке рішення прийняте, але сам кінотеатр ліквідовуватися не буде: його здадуть в оренду, щоб провести реконструкцію і зробити сучасним. Ліквідовується комунальне підприємство, яке не є прибутковим. У влади є думка, щоб вийти на інший рівень – зробити тут кінопалац, аби можна було демонструвати ліцензійні фільми. За рахунок бюджету не можна провести таку реконструкцію. Це може зробити приватний господар – орендатор.
Коли нарешті влада не вирішуватиме усе від «імені народу»?
На перший погляд, здавалося б, у влади досить «благі» наміри. Але це лише на перший погляд. Бо якщо проаналізувати більш детально, то міський голова, приймаючи таке рішення, абсолютно знехтував думкою і фінасовими можливостями мешканців Луцька. Але найперше варто зазначити, що замовником будівництва кінотеатру у 1970 році була не міська влада, а міське управління кінофікації. Це вже пізніше «Промінь» забрали у власність міста. Але це не означає, що його долею має розпоряджатися одна людина, якій лучани доручили розумно керувати містом. У нинішній ситуації, коли волиняни мають найменшу платню в Україні, нам ще зарано думати про кінопалац, втрачаючи при цьому доступний усім кінотеатр. Чому? Тому що вартість квитків на перегляд фільмів там істотно зміниться. Рівненчани мають кінопалац, де за перегляд фільму на вечірніх сеансах платять 20 гривень, денних –15. Лише в середу є сеанси вартістю 10 гривень. Жодних інших благодійних (безкоштовних) заходів тут не проводять. І не дивно: кінопалац у Рівному – приватна власність. А от у «Промені» минулого року дітям безкоштовно було проведено 37 сеансів, ветеранам – 20. Ціна квитка на фільм 10 гривень, студентам знижки на 3 гривні, а учні ліцеїв та інтернатів платять по 2 гривні. Окрім цього, всі ми добре знаємо, що тут проводяться благодійні концерти й інші заходи, кошти від яких спрямовуються для дітей-сиріт.
Що б нам влада не обіцяла, однак абсолютно переконана, що й наш «Промінь» за рік-два з орендованого приміщення стане приватним. Як це сталося з рестораном «Версаль» – приміщення у «Променені» йому було надане в оренду до 2015 року, але воно вже продане нинішньою владою. Кінотеатр у центрі міста – дуже ласий об’єкт, на який хтось поклав своє око. Але ніхто не вкладатиме величезних коштів, не будучи впевненим, що раніше чи пізніше це стане його власністю. Тим паче, коли б йшлося про «оренду з реконструкцією», то питання не ставилося б так різко – «ліквідувати комунальне підприємство». Адже саме ліквідація будь-якого підприємства передбачає і звільнення працівників. Зрозуміло, ми не при рабовласницькому ладі і не можемо продати майно чи певний заклад разом з людьми, тож треба їх позбутися.
Тендер... підкилимний?
Влада, як бачимо, ідею ліквідації не просто підтримує, а реалізовує її, не поцікавившись думкою громади, хоча розпоряджається не власним майном, а громадським. Зрештою, якби усе робилося прозоро, то мали б оголосити тендер на оренду «Променя». Лозунг, кинутий паном Шибою щодо дій влади «Якісно і прозоро!», поки що залишається лозунгом (логічно він мав би звучати навпаки: прозоро і якісно). Минулого літа один з бізнесменів запропонував пану Шибі за свої кошти (1 мільйон 580 тисяч гривень) провести реконструкцію «Променя». Його пропозиція була сприйнята нібито позитивно. Правда, після цього з’явилося ще три фірми, які теж виявили аналогічне бажання, тобто це вже нагадувало тендер, хоча про нього лучанам теж нічого не відомо. Серед них була і рівненська фірма «Матриця» (саме стосовно відносин між нею і нашою владою тепер точаться найрізноманітніші чутки). Зрештою, після проведення «підпільного» тендеру ніяких рішень прийнято не було, і бізнесмен, який найперший подав цю ідею, не отримав від влади жодної відповіді. Наскільки відомо, зараз створена фірма «Луцьк-TV» (зареєстрована знову-таки на рівненську «Матрицю» та ще двох осіб), яка й претендує на так звану оренду «Променя» і його реконструкцію. То чиї ж інтереси захищає влада, бо, явно, не громади?
Якщо вже міський голова разом зі своїми однодумцями так вболіває за те, щоб місто мало шикарний кінопалац, то чому б йому не зініціювати інвестиційний проект на його будівництво? Ті, хто має гроші, нехай би їх вкладали в кінопалац, концертний зал. Зрештою, не все може приносити надприбутки, найперше варто виходити з потреб громади. У місті вже й так усе продається, як перед кінцем світу. Цікаво, що «вискочить» на місці проданого магазину «Квіти» біля Будинку панахиди й Меморіалу слави, який належав зеленому господарству? Чи не чергове казино або ресторан?
Усі добре пам’ятають, як кандидати на міського голову на минулорічних виборах критикували попереднього голову за неправильну приватизацію майна, розпродаж землі і т.д. А їм допомагали молоді кандидати у депутати, організовуючи «громадську думку» й вселенський плач, коли йшлося про ялиночку біля драмтеатру, яку треба було зрізати, якщо б почалося будівництво підземного переходу біля універмагу. Зараз усі вони при депутатських мандатах, і мовчать, як води у рот набрали. Правда, як відомо, чимало депутатів взагалі не знають про це розпорядження голови, а хто знає, той, певно, боїться щось сказати, аби не втратити тепер уже імперативний мандат. Отож, лучани повинні знати, як без їхнього відома влада розпоряджається громадським добром, і долучитися до долі одного-єдиного кінотеатру в Луцьку, щоб не опинитися у ролі, пардон за порівняння, ошуканих лохів...
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
м. Луцьк
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
Comments: |