Переклав Острозьку Біблію і цього року став лауреатом шевченківської премії
Автор перекладу Острозької Біблії на сучасну українську мову отець Рафаїл (Роман Торконяк)
Натхненник «королеви української книги» – Василь Острозький
Насамперед про Острозьку Біблію. Це визначна пам’ятка культури, яку зачасти називають “королевою української книги”. Ідея про її видрук належить князю Василю Острозькому, котрий 1575 року запросив до Дерманського монастиря друкаря Івана Федорова. Тоді уже існував як єврейський текст Старого Завіту, вживаний іудеями, так і ряд грецьких перекладів. Між всіма ними були певні відмінності. Для православної церкви саме грецькі переклади мали важливе значення, оскільки всі цитати у творах Отців Церкви бралися з них.
Зрештою, острозькі вчені діяли відповідно до традицій свого часу. Вони підготували переклад високої якості, який не тільки не поступався кращим тодішнім перекладам, але й переважав їх. Ось так з’явився виправлений переклад Святого Письма старослов’янською мовою. Подібну роботу в той час виконувала лише римо-католицька церква, яка підготувала Сиксто-Клементинське видання. Але воно побачило світ у 1590-1592 роках, тобто через десять років після Острозької Біблії. Коли вона вийшла у світ – наразі точно не відомо. Це пояснюється тим, що збереглося два типи примірників книги з різними вихідними даними на останній сторінці. На одному стоїть дата – 12 серпня 1580 року, на іншому – 12 серпня 1581 року. Але Іван Огієнко вважав, що книгу в основному закінчили у 1580 році.
Якби не комп’ютер, працю закінчив би через... 130 років!
– Коли на благородну справу благословив патріарх Йосиф, я на початках не міг позбутися сумніву – чи справлюся, чи виправдаю високу довіру, – зізнається отець Рафаїл. – Тим паче, що на той час я вважався більше літургістом, ніж біблієзнавцем. Але з часом праця настільки захопила мене, що з думкою про український варіант книги я засинав і прокидався. Під час роботи над перекладом у мене зростало почуття подиву від того, яку фахову роботу було зроблено у 1580-х роках. Нині ж це четвертий переклад Святого Письма українською мовою, і його сповна можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії. Бо вперше маємо український Старий Завіт, перекладений не з єврейської мови, а з грецької. Це не літературний переклад, а дослівний. Основним для мене було якомога точніше передати оригінальний церковнослов’янський текст Острозької Біблії, що складається із 76 книг, і такого повного списку не має жоден інший переклад.
Щоб здійснити фундаментальне опрацювання, звичайно ж, потрібне було знання багатьох мов. У тому числі й класичних – староєврейської, старослов’янської, старогрецької, латинської. Під час навчання у гімназії, університеті я їх досконало проштудіював, і це неабияк знадобилося під час перекладу. Знаю також італійську мову, бо після 12 років парафіювання у Нью-Джерсі довелося деякий час попрацювати у Римі. Мав парафію і у Дюссельдорфі, отож, німецьку мову також записав до свого арсеналу. Про англійську годі й казати, адже народився я в Манчестері. І про українську також, адже мої батьки – вихідці з Львівщини (маму під час війни вивезли на примусові роботи до Німеччини, а батько був бійцем УПА).
Втім, знання мов – це лише половина того зачину, який обійшовся мені майже у тридцять років. Скажу відверто: якби не сучасні електронні технології, не було б українського перекладу Острозької Біблії й досі. Якось на Покрову, прийшовши зі служби Божої додому, я задався попередніми підрахунками – власне, скільки часу займе переклад і скільки на це треба буде затратити коштів. По грошах вийшов десь на цифру у 60 тисяч доларів. Врешті, кошти – це ще, як кажуть, півбіди… А ось навіть при моїй щоденній, з ранку до ночі, роботі виходило, що я закінчу її не раніше як… через 130 років! І я вже наступного дня поїхав купляти комп’ютер. Обійшовся він мені тоді, у 1978 році, у вісім тисяч доларів. Комп’ютер, можна сказати, був надсучасним. Програма у ньому на той час – найпередовіша. Встановивши і опанувавши його, я, скажімо, міг одночасно на екрані бачити одне слово на десяти різних мовах. Це значно полегшувало роботу. Особливо у розрізненні слів, адже, як відомо, стародавній текст писався суцільною лінією. Виходячи з теперішніх реалій, треба було зробити пробіли, виокремити слова на підставі грецького тексту…
– Отче Рафаїле, з подання університету “Острозька академія” і за рішенням державної комісії Ви стали лауреатом Шевченківської премії. Чи означає це, що на цьому тріумфі Ваша робота над перекладом Острозької Біблії завершилася?
– Абсолютно ні. Вже сьогодні у моїх планах – дати порівняльний аналіз двох Біблій (Острозької та Єлизаветинської). Мета – довести первісність волинського варіанту щодо російського. Врешті, вчені-росіяни уже “змирилися” з цією думкою, і те, що в основу “пєрвопєчатной” та Єлизаветинської Біблій покладено острозький текст, не викликає практично ні у кого сумнівів. А ось скільки у двох варіантах відмінностей – це цікаве поле для дослідження, яке, зрештою, уже має багато моїх напрацювань. Дасть Бог, і дане дослідження перевтілиться в окреме видання.
Хочу також зазначити, що з Україною мене споріднила й інша справа – зараз я викладаю бібліїстику на факультеті релігієзнавства в Острозькій академії. Курс доволі цікавий, базований на тих традиціях, які були у цьому навчальному закладі ще тоді, коли, власне, народжувалася Острозька Біблія.
Моє основне помешкання зараз у Львові. Так що я справжній українець, хоч і маю американський паспорт для того, щоб легше було мандрувати по світу, вивчати архіви різних країн, а заодно – відвідувати у Манчестері мою стареньку маму, яка, слава Богу, ще жива і додає мені натхнення.
Що стосується Шевченківської премії, то я щиро зворушений такою нагородою і таким визнанням. Але це швидше нагорода для наших прадідів. Тих, чий труд став для нас мірилом благочестя. І блаженна та держава, яка так пошановує свою історію.
Коли до мене долетіла новина про присудження премії, хтось мимоволі запитав – на що витрачу її грошовий вираз (нібито сто тисяч гривень). Скільки б там не було, але пущу на наступні видання книг. На те, щоб тиражі вимірювалися не однією тисячею примірників, як у випадку з останнім варіантом Острозької Біблії. Мені залишається лише подякувати Богу, що вибрав мене для такої благородної справи.
Сергій НОВАК,
Рівненська область
| Comments: |
