Лисицю застрелив…вовк?
Мене завжди дивувало вбивство тварин заради забави. Не розумію тих, хто стріляє у вовків, а потім фотографується з мертвими звірами біля своїх ніг та бездушно загортає їх у ями. Не розумію тих, хто ходить по шкурах тигрів у своїх помешканнях і дуже цим тішиться. А різні опудала з братів наших менших, роздерті пащі на стінах – це мода, азарт чи гонор? Дивує мене і стрілянина мисливців по деревах, на які вивішують пляшки, змагаючись таким чином, хто ж влучніший стрілець?
Якось одна бабця, коли мисливці в погоні за зайцем зайшли аж у село, сказала: “Коли ще з голоду ото ганяють за тим вухатим, розумію, а тут… Із розкоші…” Та мисливці мають, звісно, іншу думку. І часом розслабляються з елементами дикунства. На трасі з Луцька до Ковеля, коли повертати у село Волошки Ковельського ра-йону, на стенді, де намальовано зайця з мисливською рушницею, який всіх закликає: “Будьте милосердними, не стріляйте нас!”, хтось повісив застрелену лисицю. Також задля забави? Видовище зовсім не викликає усмішки. Швидше відразу до вовка у людській подобі, яка вбиває тварин задля розваги.
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
