У депутатів теж були вчителі…
Шановна редакціє газети “Вісник і Ко”, прочитавши у вашій газеті статтю “Чи потрібне на Волині милосердя?”, вирішила розповісти про наболіле. Важко мені писати, погано бачу, але не втрималась. Сорок років я пропрацювала вчителем молодших класів, була на хорошому рахунку, мала звання, подяки. Крім педучилища, заочно закінчила інститут, а тепер думаю: для чого було залишати маленьких дітей, їздити вчитися? Адже це сьогодні немає ніякого значення. Ті, що дбали про сім’ю, народжували дітей, зараз одержують набагато більшу пенсію, і не треба їм вищої освіти. А ті, що навчали депутатів, міністрів і їм подібних, тепер залишилися з пенсією, меншою 400 гривень. Чекали, що у жовтні минулого року її перерахують, аж тут знову всіх зрівняли – додали аж 7 гривень! Заборгованість за 1999-2000 рік, мабуть, віддадуть, коли більшість вчителів вимруть. А оздоровчих хіба не треба для пенсіонерів? Хіба вони не втратили свого здоров’я? У селі дали вчителям-пенсіонерам землю. А як її може обробити пенсіонер? Мусить або добре платити за обробіток, або здавати в оренду за безцінь. Хіба не краще було б добавити нам пенсію, щоб могли собі купити продукти.
Якщо можна, перешліть листа тим депутатам і міністрам, які нічого не роблять, а тільки сваряться. Зате гроші вони беруть гарні, певно, й крадуть добре. Бо як такі молоді можуть бути такими багатими? Вчитель же за свій вік не зміг збагатитися.
З повагою вчителька-пенсіонерка О.В.КОВАЛЬЧУК,
смт Іваничі
| Comments: |
