«З 57 сіл – 53 газифіковані»
Анатолій Нагребецький
Районний центр – місто Калинівка, розташоване вздовж берегів притоки Південного Бугу річки Жердь. З 1938 року воно було селищем міського типу. 1969 року населені пункти Варшиця, Вільхова і Шевченівка об’єд-нані з Калинівкою, вони стали її околицями. У 1979-му Калинівці надано статус міста ра-йонного підпорядкування. У ній проживає 20 тисяч людей.
Часом заснування Калинівки дослідники-краєзнавці вважають ХVІІ століття. (Відомо, що у 1635-1645 роках князь Станіслав Варшицький заснував Варшицю, тепер передмістя Калинівки). Перша письмова згадка про це поселення датується 1744 роком. Стосовно назви Калинівки існує дві версії. Одна з них говорить про те, що у давнину околиці та обій-стя були рясно заквітчані кущами калини, інша пов’язує назву міста з ім’ям польського магната Калиновського.
У 1871 році завершилось будівництво залізниці Київ-Одеса, що пролягла через Калинівку, яка за короткий час розбудувалась і була зарахована до розряду містечок. Тут з’являється цукровий і винокурний заводи. Чотири рази на рік у містечку проходили ярмарки.
1923 року був утворений Калинівський район, адміністративним центром якого стала Калинівка.
Під час відрядження у Вінницьку область ми три дні провели у Калинівському районі. Хочу відразу відзначити, що Поділля відрізняється від Полісся не тільки значно кращими землями, але й нормальними дорогами. Впадає у вічі, що у вінницьких селах немає розібраних по цеглинці тваринницьких ферм, як на Волині. Більшість господарств та їхнє майно вдалося зберегти від розбазарювання та розкрадання.
Після березневих виборів 2006 року Калинівську районну раду очолив директор Овечацького спиртозаводу Анатолій Нагребецький. Відомий на Вінниччині керівник поділився своїми роздумами про ситуацію в державі, про можливості місцевого самоврядування.
На думку Анатолія Івановича, який понад двадцять років очолював державне підприємство і справно платив усі податки, найсерйознішою проблемою в Україні залишається вивід з “тіні” підпільних капіталів, приховування реальних заробітків і таким чином ухиляння від сплати податків. Адже державні підприємства платять все до копійки, а приватні приховують доходи. В цьому питанні повинен бути державний підхід і політична воля. Чому горілку називали “казьонкою”? Тому що кошти від її продажу йшли в державну казну. Де візьмуться гроші, коли підприємства та підприємці приховують прибутки? Це ж відбувається у масштабах не одного району чи області, а в усій державі. Ситуацію потрібно змінювати кардинально.
– Калинівський район – сільськогосподарський, – розповідає Анатолій Нагребецький. – Поголів’я худоби становить 30 тисяч, з них корів – понад 12 тисяч. Восени зібрали майже 190 тисяч тонн цукрових буряків, зерна – 96 тисяч тонн, але хочу підкреслити, що минулий рік був неврожайний.
Розмовляли ми з Анатолієм Івановичем про роль місцевого самоврядування, коли законодавче збільшення повноважень сільських рад не забезпечується відповідним зростанням фінансових та матеріальних ресурсів. Тому сільська рада неспроможна сформувати повноцінний місцевий бюджет:
– Судіть самі: із 28 сільських бюджетів 17 мають доходну частину менше 200 тисяч гривень, тільки 11 – від 300 до 330 тисяч. Вважаю, що необхідно подолати існуючу повну залежність місцевих бюджетів від Державного як на стадії їх формування, так і в процесі виконання.
За словами Анатолія Івановича, сільські ради Калинівського району беруть активну участь в обласному та всеукраїнському конкурсах програм розвитку. У 2006 році Дружелюбівська сільська рада стала переможцем з проектом “Відновлення історико-культурного парку “Саджавка”. У районі створено Центр соціального захисту одиноких громадян похилого віку на базі колишньої Новогребельської лікарні. Цей проект районна рада подала на конкурс, і виграла грант на 100 тисяч гривень.
Кость ГАРБАРЧУК,
Вінницька область
Редакція газети “Вісник і Ко” сердечно дякує Анатолію Івановичу Нагребецькому за теплий прийом, влаштований нам у Калинівському районі під час відрядження.
Народився у 1953 році у Вінницькій області. Закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості. У 1975 році приїхав за розподіленням у село Вовковиї Рівненської області на місцевий пивоварний завод. Чотири роки працював головним інженером. У 1979 році переїхав на Вінниччину в село Дружне. На Овечацькому спиртозаводі розпочинав роботу бригадиром вантажників, головним енергетиком. З 1983 року – директор державного підприємства “Овечацький спиртозавод”. Завдяки Анатолію Івановичу вдалося зберегти його від банкрутства, відновити виробництво, і зараз підприємство виготовляє продукцію для всесвітньо відомої компанії “Немирів”. Після виборів 2006 року Анатолій Нагребецький – голова Калинівської районної ради.
| Comments: |
