На циферблаті «Годинника Ісіди» позначені всі катастрофи ХХ століття
Коли майже два століття тому француз Жан Франсуа Шампольон опублікував перші дані про єгипетські піраміди, навряд чи хто з його сучасників міг передбачити, що свою таємницю ці споруди будуть охороняти не менш ревно, ніж сусідній з ними сфінкс.
На рубежі третього тисячоліття світове вчене товариство чесно зізнається, що до вирішення навіть найпростіших задач пірамідової геометрії йому ще далеко. Тому так цінується кожний крок на цьому шляху. Так, член Федерації космонавтики Росії, доктор наук Сергій Проскуряков, досліджуючи геометричні особливості піраміди Хеопса, розробив так званий “Годинник Ісіди”, по якому з точністю до доби можна передбачити майбутні катастрофи. Налаштований на ХХ століття, годинник жодного разу не помилився…
Практично з перших кроків науки єгиптології вчені стали помічати, що всередині пірамід відбувається щось незвичайне. Поряд із загадковою здатністю муміфікувати живі організми, там зафіксовані ще й інші незрозумілі явища. Вражаючий випадок стався з чеським радіоінженером Карелом Дрбаном. Вивчаючи попередні наукові розробки вчених-біологів, він дійшов висновку: існує зв’язок між формами порожнин всередині єгипетських поховань і хімічними, фізичними, біологічними процесами, що відбуваються в них. Залишалось тільки скласти формулу цієї залежності. Довго працював він над нею. Внутрішнє відчуття підказувало: в піраміді існує якийсь потік невідомої вченим енергії могутньої сили, яка здатна не тільки консервувати органічну речовину, а й впливати на загартовану сталь. Докази прийшли несподівано. Експериментатора запросили на бенкет. Треба було поголитися, оскільки він вже тиждень не виходив з лабораторії і дуже заріс. Леза, які він знайшов у ванній кімнаті, виявились надто тупими. Поки збирався в магазин, автоматично всунув їх в одну з експериментальних картонних пірамід. Як же він здивувався, коли наступного ранку лезо виявилось дуже гострим!
Новина про унікальне відкриття Дрбана миттєво поширилась за межі Чехословаччини. Воно обіцяло небувалу економію: одне й те ж саме лезо можна було використовувати до 60 разів. Відразу ж і молочна промисловість зрозуміла, що молоко у пірамідальних пакетах дуже довго не скисає.
Незважаючи на незвичайний успіх свого відкриття, Карел Дрбан таємницю єгипетської піраміди так і не розгадав. Трохи ближче до неї наблизився працівник першої в Росії лабораторії з досліджень аномальних явищ у пірамідальних конструкціях науково-технічного центру “Космонавтика – людству” Сергій Проскуряков.
| Comments: |
