Волиняни побували у місті троянд, териконів і… пам’ятників
Донецьку – 137 років
Покровитель регіону – Ігнатій Маріупольський, чернець з Афону
У липні цього року Донеччина буде відзначати 75-річчя утворення області. Як стверджують історичні джерела, саме на Донці відбулася битва Ігоря, князя Новгород-Сіверського, з половцями, оспівана у “Слові о полку Ігоревім”. Дикі поля цього краю поступово заселяються людьми. Ще й зараз у донецьких степах трапляються давні кургани та кам’яні половецькі баби. На Донеччині створено відомі світові три заповідники “Кам’яні могили”, “Хомутовський степ” та “Святі гори”.
Донеччани мають сильних покровителів свого регіону – це преподобний Іоан Затворник та святитель Ігнатій Маріупольський. Останній народився в Греції, прийняв постриг і жив у монастирях гори Афон. Однак коли почалися гоніння на християн у кримських землях, він вирушає на півострів, щоб врятувати православних від розправи. 600 возів з людьми на чолі з Ігнатієм прибули у приазовські землі і там почали будувати помешкання. Так було засновано місто Маріуполь, що в перекладі з грецької означає місто Матері Божої. Ігнатія Маріупольського називають ще другим Мойсеєм, котрий вивів православних з Криму і врятував від переслідувань. На його честь на Донеччині називають храми. Один з них – на території Донецького металургійного заводу. Робітники перед робочим днем можуть прийти і помолитися в маленькій церковці. Хоча, як сказав ієрей Михаїл, молитовні кімнати є в кожному цеху. Сам же завод засновано у 1872 році. Одним з його засновників був англійський підприємець Джон Х’юс, згодом його стали називати Юз (звідси і попередня назва Донецька – Юзівка). До речі, праправнучка Джона Юза ще й зараз викладає у донецькому університеті. Донецьк, порівняно з іншими містами, – молодий, йому всього 137 років. Розвивався металургійний завод – розвивалося й місто. Нині у ньому дев’ять районів. А найбільша вулиця тягнеться аж на… 29 кілометрів. Донецьк сьогодні вважають містом троянд, оскільки для його озеленення, бувало, висаджували по мільйону кущів цих квітів на рік. Не бракує тут і териконів, адже під землею знаходяться шахти. Зі 119 териконів, котрі височіють у Донецьку, – 36 озеленили, тобто зрізали верхівку і насадили ліс. Тому нині в місті ще є й штучні гори, вкриті лісочками.
Центр міста дуже чистий і гарний. У Новорічні свята він сяє безліччю вогнів. Однак, від’їхавши на кілька кілометрів, можна побачити і маленькі хатинки, котрі вікнами майже вросли в землю. Дивує й те, що тут багато пам’ятників: Леніну, визволителям, шахтарям, Кобзону і Бубці (вони родом з цього краю), погруддя Стуса, бо він вчився в Донецьку… Тут не перейменовували й вулиць. Тому одна з головних – імені Леніна.
Марія ДУБУК,
Луцьк-Донецьк
Далі буде
| Comments: |
