У Луцьку замироточив образ… сліпого хірурга
Напередодні нового року в одному з храмів Луцька замироточила ікона. Цей сам по собі унікальний факт цікавий ще й тому, що зображено на ній нашого сучасника, українця за походженням святителя Луку Кримського і Таврійського, який помер 1961 року, а вже 1995 року церква зарахувала його до лику святих. Професор хірургії та архієпископ, цілитель духовний і тілесний Валентин Феліксович Войно-Ясенецький (або владика Лука) прожив подвижницьке життя. Навіть у часи жорстоких гонінь та репресій не знімав із себе хреста.
Сталінську премію віддав дітям війни
Валентин народився 1877 року у дворянській сім’ї. Дитинство провів у Києві. Відомо, що з юних літ мав талант до малювання (міг годинами сидіти у Києво-Печерській лаврі, замальовуючи образи прочан) й тягу до медицини. І коли постав вибір майбутньої професії, вирішив, що лікарем зможе більше принести користі людям. Невдовзі він став студентом медичного факультету Київського університету.
Якось молодий хірург повернув зір жебраку. Тоді вдячний чоловік привів із собою усіх незрячих знайомих з проханням допомогти. Руки цього талановитого хірурга просто творили дива. Однак згодом, у старості, Лука сам зовсім осліп. Але навіть тоді ставив своїм пацієнтам точні діагнози й рятував не одне життя.
Історичні перипетії не могли не позначитися на долі талановитого професора. Він рятував поранених у війнах, а згодом витерпів одинадцять років тюрем і заслань через тверді релігійні переконання. Хірург відчував, що операції та ліки рятують лише тіла, а не душі, яким теж потрібне зцілення. Хтозна, можливо, Друга світова війна врятувала йому життя, бо про лікаря з даром Божим дізналися не лише у Союзі, а й далеко за його межами. 1946 року за фундаментальні наукові праці “Нариси гнійної хірургії” (згодом вона стала підручником для хірургів кількох поколінь) та “Пізні резекції при інфікованих пораненнях великих суглобів” професору Войно-Ясенецькому була присуджена Сталінська премія I ступеня! Сто тридцять тисяч карбованців премії владика віддав постраждалим під час війни дітям.
З травня 1946 року вже владика Лука (Валентин отримав таке чернече ім’я) почав своє служіння в зруйнованому війною Криму. Помер 1961 року. Мощі зберігаються у Свято-Троїцькому монастирі в Сімферополі.
До ікони лікарі направляють онкохворих
У Луцьку за сподвижницьке життя Луку Войно-Ясенецького шанують давно. Священики переповідають, що факти зцілень через молитву до цього святителя відомі давно. А нещодавно замироточив його образ у капличці на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. Миро, що виділяє ікона, вже врятувало кілька людей від неминучого каліцтва, навіть смерті.
– Наша іконка куплена в Сімферополі, – розповідає отець Миколай Савчук. – Цього літа матушка Лариса їздила по святих місцях Криму й привезла її для нашого тимчасового храму. Це звичайна літографія, наклеєна на ДСП. Пізніше нам подарували часточки мощей святителя Луки. Я їх прикріпив до ікони.
Цей образ довгий час лежав у священика вдома. Якось прийшла одна парафіянка і запропонувала віддати в храм свою, значно більшу ікону з образом святителя Луки, а ту попросила отця Миколая подарувати їй. Саме в той час на службу Божу прийшла важкохвора жінка й замовила молебень до Луки. Матушка Лариса пішла по іконку додому. А коли повернулася, розповіла, що образ... мироточить. Співпадіння? Саме того дня випав перший сніг...
Ікону взяли в рамку.
– Ми понесли її до нашого єпископа Михаїла, – продовжує отець Миколай. – Він зібрав церковну комісію для експертизи доступними церковним людям способами. Подивилися, понюхали, попробували на смак і сказали, що ікона дійсно мироточить – виставляйте її людям на поклоніння.
Пригадує отець Миколай, як не так давно просив помочі у Луки своєму трирічному сину Іллі, який впав з 10-метрової драбини. Мав складний перелом черепа, могла знадобитися операція. Тато прикладав часточки мощей Луки до голови хворого сина, молився – і сталося диво: стан дитини почав суттєво покращуватися. Хоч минуло всього кілька місяців після отримання такої серйозної травми, хлопчик здоровий, що засвідчили лікарі.
Нещодавно приходила бабуся з трирічною дівчинкою, якій через всихання тканин ноги лікарі рекомендували робити... ампутацію. Дитину причащали, замовляли молебень до Луки. Після щоденного змащування миром нога відновилася. Медики були вражені. Врятувався і важкохворий мешканець Житомирщини, який за збігом обставин потрапив у реанімаційне відділення Луцької лікарні. Мав перелом черепа і хребта, проте одужав швидко – на прохання мами священик промазував його миром, сповідав і молився.
– Якщо ікони мироточать, значить, присутня Божа благодать, – пояснює отець Миколай Савчук. – Таке диво нагадує нам про те, що Господь завжди з нами. Миро збираю, розводжу олійкою та роздаю людям, які потребують зцілення, духовного захисту. Щодня до нашого тимчасового храму приходить все більше людей, з’їжджаються з різних куточків Волині, прибувають паломники й з інших областей. Ось вчора приходила онко-хвора жінка. Розповіла, що її до нас направили лікарі з онкодиспансеру.
Отець Миколай також дарує маленькі іконки своїм парафіянам. У них заламіновано часточки мощей святителя Луки.
Наталія КРАВЧУК,
м. Луцьк
Фото автора
Усім благодійникам, які хочуть долучитися до будівництва храму на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці на місці, де нині діє капличка, повідомляємо розрахунковий рахунок для пожертв: РР 26007055487170 у ВГРУ ПриватБанку МФО 303440 Код 33990841.
| Comments: |
