Інсульт – це не вирок, його можна попередити
Від смерті, як кажуть, не врятуватися нікому, але боляче, коли вона забирає молодих людей. В Україні найбільша смертність від сердечно-судинних захворювань, а серед них – від інсультів. І на превеликий жаль, інсульти значно «помолодшали». Тому, знайомлячи наших читачів з провідним волинським лікарем-невропатологом Миколою Потолочним, головною темою для розмови обрали саме це захворювання, аби застерегти від прикрих, а то й трагічних наслідків. Адже народна мудрість говорить, що береженого й Бог береже. Те ж саме підтвердив і Микола Леонтійович.
– Миколо Леонтійовичу, у Вас досить великий стаж роботи лікарем, тому насамперед хотілося б почути думку про те, в якому стані перебуває українська медицина, якщо порівнювати її з медициною європейських країн. Особливо, що стосується неврології.
– Робота лікаря завжди була складною, вимагаючи і знань, і досвіду. У підготовці кадрів ми не відстаємо від європейських колег. Навіть у чомусь маємо й сильніші знання. Тобто теоретична підготовка достатня і відповідає світовому рівню. Питання наукових розробок і покращення діагностично-лікувального процесу теж на рівні. У чому ми відстаємо? Можливо, в генетичних дослідженнях, які потребують фундаментальної праці і великих коштів. Та найбільша наша біда, що не маємо матеріальних ресурсів. Проблема фінансування лікувального процесу залишається вже довгий час не вирішеною. Як можна пролікувати хворого на закладені кошторисом три гривні? Приміром, одна таблетка при лікуванні інсульту коштує 26 гривень. А вони потрібні на все життя. У нас немає відпрацьованої системи надання допомоги при інсульті за сучасними технологіями, бо це можливо при страховій медицині. Чого не вистачає у неврологічних відділеннях? Сучасної діагностичної апаратури. Лікарі в районах з молоточками як сиділи тридцять років тому, так і сидять досі. Бо ще наша обласна лікарня є чи не однією з кращих в Україні. Головний лікар чітко відстежує передові технології, тому структура надання різних форм медичної допомоги досить розвинута. Маємо великі досягнення в ортопедії, кардіохірургії.
Біда в тому, що наші депутати, а це, як правило, бізнесмени, гальмують впровадження відповідних законів про страхову медицину. Адже їм доведеться платити за своїх робітників, а це – зайві затрати. Тому й передову систему надання допомоги не можна втілити у життя. Так, в американців, англійців, німців, голландців, країнах Бенілюксу діє страхова медицина, а то й обидві. Невідкладна допомога, як правило, – державна, а подальше лікування за страховою медициною.
– З якими захворюваннями звертаються у ваше відділення?
– Перелік хвороб дуже великий. Насамперед це пацієнти з судинними захворюваннями головного і спинного мозку. Адже інсульт – це порушення мозкового кровообігу. Інфекційні захворювання (енцефаліт), полінейропатії, радікулопатії, периферичної нервової системи (неврити, радикуліти), вроджені, сімейно-спадкові (атрофія м’язів) і генетично обумовлені патології, які можуть проявлятися у різні періоди життя – це теж, так би мовити, наш підрозділ. Також лікуємо травми нервової системи, цілий ряд хвороб, які пов’язані з віком людини, наприклад, паркінсонізм. І цей перелік можна продовжувати.
– Сьогодні більш детально хотілося б почути саме про інсульт.
– Спочатку з’ясуємо, які факти ризику призводять до інсультів. Найперше – це гіпертонічна хвороба, атеросклероз і їх поєднання. Цукровий діабет, захворювання серця (пороки й аритмії), захворювання крові, а також куріння й вживання алкоголю можуть закінчитися інсультом. Є ще вроджена аномалія судин головного мозку, про що людина може й не знати. Але таких хворих небагато.
Треба мати на увазі, що інсульт значно «помолодшав». Якщо раніше це була хвороба людей середнього і старшого віку, то зараз найбільше припадає на вік від 40 до 50 років. Але в багатьох випадках інсульт можна попередити, тобто не доводити хворобу до цього критичного стану. Найголовніше – прививати людям культуру здорового способу життя. Ми повинні прагнути бути здоровими. Так, гіпертонікам треба принаймні раз в місяць звертатися до лікаря-терапевта. Гіпертонічну хворобу вилікувати неможливо, але можна попередити інсульт. Для цього потрібно підтримувати відповідний тиск. У такому випадку лікар призначить необхідне лікування. Якби хворі дотримувались цих вимог, інсультів було б менше. Але тепер ліки дорогі, і в лікарню не хочуть іти, бо не мають за що їх купити. Хоча лікування інсульту значно дорожче. На мою думку, доки не буде загальнодержавної програми по гіпертонії й атеросклерозу і люди з цими хворобами не будуть взяті на облік національного реєстру, не буде проводитися їх диспансеризація та нагляд за ними – проблему не вирішити. Зрозуміло, для цього потрібне фінансування. Проте треба мати на увазі, що утримувати інвалідів значно дорожче, ніж проводити профілактичну роботу. Лікування інсульту теж значно дорожче, ніж лікування доінсультного хворого. У тих районах, що потерпіли від Чорнобильської аварії, захворювання на інсульт спостерігається рідше. Чому? Там постійно два рази в рік проводяться медогляди, люди отримують безкоштовні ліки. Оце і є профілактична робота. Зробіть так у всій державі – і відчуєте ефект.
– Тобто важливе надання профілактичної допомоги. А наскільки у нас відпрацьована система надання допомоги хворому після інсульту?
– Щоб говорити про систему надання допомоги при інсульті у нас, варто її порівняти з досвідом американців – вони досягли тут найбільших успіхів. У них в приймальному відділенні є усі лікарі-спеціалісти – не менше тридцяти чоловік, і 30 ліжок. Як тільки хворий потрапив сюди, відразу проводиться повне обстеження і встановлення діагнозу. Після чого пацієнт направляється на 10 днів у друге відділення, де проходить небезпечний критичний період. Після цього його переводять у третє лікувальне відділення. Там хворий перебуває майже місяць. Далі – реабілітаційне відділення. Якщо функції організму не відновлюються, то ще в сестринське. Там за ним ведеться догляд з призначенням відповідних медикаментів. Ось така система лікування після інсульту. Ми теж можемо це організувати, але потрібні гроші, адже кошторис лікування на два тижні – 3500 гривень.
При ішемічних інсультах практикують тромболітоз. Це спеціальні ліки, які розчиняють тромб, кровотік відновлюється, і людина одужує. А для того, щоб ввести цей препарат, який діє у перші три години, треба мати сучасну апаратуру, аби негайно встановити діагноз: крововилив чи тромбоз? І тут наші можливості вичерпуються. Якщо у Луцьку хворого доставлять вчасно, то ще є шанси надати таку допомогу, а про села й райони нема чого говорити. У лікуванні інсультів дуже важлива оперативність.
У санаторії «Лісова пісня» проводиться ефективна реабілітація хворих після інсульту. Раніше соцстрах закуповував путівки, і люди безкоштовно їхали у Хмельник на реабілітацію. Зараз вирішується питання з «Лісовою піснею».
– Чи є якась географічна закономірність поширення інсультів?
– За моїми даними, в нашій області від інсульту вмирає більше тисячі людей в рік. А ще не менше залишаються інвалідами. Зараз спостерігаємо збільшення кількості інсультів у всій Україні. Але якщо порівнювати з Кримом, Дніпропетровською, Донецькою областю, то у нас смертність від цього захворювання значно нижча. Проте на Волині більша, ніж на Рівненщині.
Микола Потолочний народився 1937 року на Вінниччині. Закінчивши школу, поступив у Чернівецький медінститут. За розподілом у 1960 році направлений на Волинь. Не дивно, що почувається волинянином, адже робота, друзі, сімейне життя – все складалося тут. До 1986 року працював в обласній клінічній лікарні. І з посади завідувача відділення за вказівкою обкому партії переведений на роботу начмеда в четверте управління – обкомівську лікарню. У 1990 році переведений на посаду заввідділенням неврології у Волинську обласну клінічну лікарню. Крім цього, Микола Леонтійович – головний невропатолог Волинського управління охорони здоров’я.
Розмовляла Ольга ЖАРЧИНСЬКА
| Comments: |
