Майже півтисячі маленьких сонць раптом загорілися на стіні фортеці. Спочатку вони просто осліпили, але через деякий час сталося щось фантастичне: передові римські кораблі, які підійшли до Сіракуз, один за одним почали спалахувати, як факели. Втеча римлян була панічною.
Архімедом, по суті, було винайдено “розподілювальне” увігнуте дзеркало. Складене з численних звичайних дзеркал, відбитки від яких спрямовані в одну точку, воно здатне концентрувати у своєму фокусі величезну енергію. У випадку з римськими кораблями це – світлова і теплова енергії.
Увігнуті дзеркала здавна використовували і для інших цілей – “магічних”. Більше того, їх завжди вважали найефективнішими в цій справі. Маги і чаклуни вважали, що увігнутість дозволяє зібрати в одному фокусі так зване “астральне світло”. Містики говорили, що там, “де відбувається зосередження світла, з’являється ефірний фокус – вузол вібрацій ефірного середовища”. І якщо в цьому фокусі знаходиться око людини, то через деякий час ця людина набуває здібності ясновидця.
З допомогою великих увігнутих чаш викликали духів померлих. Про це згадують стародавні автори. Деякі з них навіть вказують місця, де відбувалися ці таїнства. Наприкінці 1950-х років з такою “наводкою” грецький археолог Сотир Дакар виявив в Епірі (Західна Греція) підземну печеру. Найцікавішою знахідкою в цій печері були залишки величезного бронзового котла. На думку дослідників, його внутрішня частина, будучи добре відполірованою, могла викликати видіння розміром у людський зріст.
Найчастіше увігнуті дзеркала використовували провидці – для передбачення майбутнього. Жерці деяких індійських храмів і сьогодні надають перевагу таким дзеркалам із золотою поверхнею. А дехто вважає найефективнішим так зване “Дзеркало Соломона” – зі злегка увігнутої полірованої сталі. Вже не одне століття його вважають майже універсальним засобом, придатним для всіх видів передбачень.
На Русі також були свої увігнуті дзеркала для ворожіння. З вигляду вони нагадували невеликі ковшики. Застосовували їх в основному для ворожіння на святки. Але є увігнуті дзеркала, призначення яких залишається таємницею до цього часу. До них, наприклад, відносяться так звані “дзеркала Тупу”, яких знайдено дуже багато у похованнях поблизу всесвітньо відомого плато Наска в Перу. Ці дзеркала діаметром до півтора метра, виготовлені з ретельно відполірованих металів: золота, срібла, міді та їх сплавів. Для чого вони були потрібні? Для передачі сигналів (відбитий від них сонячний промінь видно за кілька кілометрів)? Для проектування величезних малюнків на плато Наска? Для магічних цілей? А може, з допомогою цих дзеркал червоношкірі жерці отримували ті самі знання, що й сьогодні вражають вчених своєю точністю? Хто зна. У всякому випадку, є дані, що деякі наукові відкриття були зроблені саме завдяки увігнутим дзеркалам.
Comments: |