До якого коліна на Поліссі стоятимуть пам’ятники Іллічу?
Нещодавно, перебуваючи у Маневичах (Волинська область), була вражена – у центрі містечка й досі на постаменті височіє «дєдушка Ілліч»! Спочатку розсміялася, пригадавши рядки про вождя пролетаріїв «он живее всех живых». А потім стало якось не по собі. Це ж минуло п’ятнадцять років, відколи маємо самостійну Україну, але тут ніяк не можуть розпрощатися з цим гранітним «привидом комунізму». Виявляється, у сусідньому Любешові його «почитають» так само й свято оберігають від зазіхань «самостійників». Напевно, жителям цих поліських районів вельми добре жилося при совєтській владі під московською імперією, якщо так свято шанують пам’ятник тієї епохи? А те, що саме цей великий революціонер почав геноцид української нації, поліщуки не беруть до уваги. Так само, як і його розпорядження про знищення інтелігенції, бо вона для цього «гуманіста» була, як зволив сам висловитися, «не мозг нации, а говно». Зате таким голодранцям як Шариков і Швондєр (герої фільму «Собаче серце», за однойменним твором Булгакова) вказівки вождя були дуже до душі: грабуй, діли, дури і ще й учи других як жити... Правда, теорія Леніна про розбудову комунізму, виписана у 50-ти томах, так і залишилася теорією. Бо що з того вийшло – усі добре знаємо.
Цікаво, до якого коліна ці пам’ятники ще стоятимуть як сором української нації?
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Волинська область
| Comments: |
