Тихе «полювання» продовжується
Старожили навіть не пам’ятають, в якому році так щедро росли гриби. Не тільки в лісах, але й обабіч доріг, в гаях, там, де густі трави. Сироїжки та білі, польські та рижики, лисички та опеньки почали рости ще влітку. Пункти по прийому білих грибів працювали майже в усіх сільських радах. Ціна цього року досягала рекордної позначки – 17-18 гривень за кілограм. Та ще більше, мабуть, спродувалося на ринках. Скажімо, ковельський, що на Волині, був завалений грибами. Але ніхто із продавців з повними кошиками додому не повертався, торгувався до вечора. “А щоб не вести польські гриби назад, бувало, віддавала їх по… 4 гривні за відро”, – розповідала якось у поїзді одна жіночка. “Чого ж так дешевила?” – запитували попутники. “А я те відро польських за годину могла назбирати, того й в ціні не стояла…”
Для багатьох родин збирання грибів стало непоганим поповненням до сімейного бюджету, адже за день сім’я могла вторгувати 200-300 гривень. Продавали дари лісу на автошляхах до Бреста, Шацька, Маневич і діти, і дорослі. Школярі зізнавалися, що їм потрібно щось купити до школи, що вони мріють про свій магнітофон, нові джинси, а от дехто з чоловіків легко заробляв і на пляшку. “То вам не машину дров розвантажити, а по лісі походити: і приємно, і гроші свіжі будуть”, – говорили вони.
На календарі хоч і кінець жовтня, але ще й зараз грибів не бракує. Білі та польські можна “вполювати” деінде, а от зелениць у лісах рясно. Не дивно, що любителі тихого полювання і зараз повертаються з лісу не з порожніми кошиками. Старанно перебирають гриби і готують такі смачнющі страви, що ні з чим не зрівняєш!
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
