Денікіну – вулицю у Луцьку?
У пресі і на радіо Волині проштовхується дивна, якщо не сумнівна по відношенню до Волині і Луцька, ідея присвоєння одній з вулиць міста імені царського генерала та одного з чільників Добровольчої армії Антона Денікіна. Як не сумно, але ідея озвучена одним з кращих знавців історичної топоніміки міста Луцьк художником Вальдемаром П’ясецьким. Обгрунтування такі: генерал очолював військовий підрозділ колишньої царської армії, що визволив Луцьк від німецьких військ у ту миколаївську війну в 1916 році, навіть мав унікальну, всіяну діамантами шаблю з написом “За подвійне звільнення Луцька…”. Та чи можна вважати такі мотиви достатніми? Сказати щиро, шануємо компетентних людей, яким безумовно є пан Вальдемар. Проте хотілося б, щоб Майстер десь прохопився бодай словом про потребу гідного пошанування своїх побратимів по пензлю – наших земляків. Зокрема в листопаді минулого року був сторічний ювілей знаного художника Ніла Хасевича. Та не перейнявся Майстер ні ювілеєм, ні самим ювіляром. А так хотілося б мати в Луцьку вулицю з цим славетним ім’ям. Врешті, Майстер міг про ювілей просто не знати. Воно й не дивно, адже Ніл Хасевич лише художник, а не генерал – з шаблею, оздобленою діамантами. Та й останні свої хвилини життя Хасевич провів не в еміграції, а в повстанському бункері, хоча йому пропонували переправитись на Захід.
А ще ж є художник світової слави – волинянин Андроник Лазарчук, імені якого немає на карті Луцька. А ще…, а ще…, а ще!..
Було б дуже добре, якби професійні спільноти проявили корпоративну солідарність і внесли Спеціальній комісії Луцької міської ради з перейменування вулиць свої пропозиції з обгрунтуванням появи бажаних імен на карті міста. Звичайно, якщо Спеціальна працює. Бо ж добре відомо, що кращим методом “завалити” справу є призначення комісії такого собі Сусаніна для блукаючих.
Олександр ПОДОЛЬЧУК,
Антон СТУПАК
| Comments: |
