Восьмирічний скульптор хоче бути прокурором
У цього хлопчика майже не ростуть нігті. Бо він їх “зліплює”. Восьмирічний Юра Савчук із Ратного, що на Волині, багато часу працює з пластиліном, змішуючи кольори, а потім виробляє такі дива! Динозаврики й квіти, машини різних марок, домашні тварини – чого тільки не виліплює маленький скульптор.
За першу серйозну роботу – 130 гривень
Юрій Савчук навчається у третьому класі. Вчителька початкових класів Галина Грицевич характеризує його як старанного учня.
– Юрко – відмінник, має гарний почерк, – каже Галина Станіславівна. – В майбутньому бачу його тільки скульптором. Звісно, хотілося б, щоб хтось навчив його працювати з глиною, адже пластилін він знає бездоганно, навіть сам створює кольори, змішуючи його. Щоб пластилін слухався, хлопчик нагріває його руками (адже сировину потрібно добре попом’яти, щоб була м’якою). У школі неодноразово організовувалися виставки витворів Юрка. Подобаються його роботи і дітям, і вчителям. Хлопчик залюбки дарує свої вироби однокласникам.
У подружжя Савчуків двоє синів.
– Ми чомусь думали, що ліпленням буде займатися старший син. Саме йому купляли пластилін, а от творити спробував Юра (йому тоді було всього п’ять років) і з того часу ліпить, – каже мама хлопчика Світлана Миколаївна.
Знаючи, що у Юрка гарно виходять звірі, одного разу йому замовив роботу один підприємець. Оскільки його прозивають “носорогом”, то і забажав мати пластилінову скульптурку цієї тварини у себе вдома. Хлопчик замовлення виконав. І, мабуть, добре, бо замовник заплатив за роботу більше сотні гривень.
А як раділа подарункові на день народження Юрасикова бабуся! Він скопіював її безцінну кізку, прилаштував до неї мотузку – вийшла геть як жива. Бабуся так зраділа, що внучкові за роботу також вручила винагороду.
– А батькам син щось дарує?
– Обов’язково, – посміхається тато Віктор Васильович. – Наприклад, мені зліпив на день народження ведмедя. А мамі дарує квіти. Такі гарні тюльпани і троянди вручив, кожна пелюсточка ніби жива.
За місяць використовує по 15 пачок пластиліну
Юрія Савчука цілісіньке літо можна було побачити поблизу траси, що веде на Брест. Хлопчик сідав обабіч дороги і пильно вдивлявся у проїжджаючі машини. Запам’ятовував марки, деталі авто, аби потім використати у ліпленні. Його тато, який добре знається на машинах, каже, що хлопчик детально копіював навіть іномарки чи вантажівки, котрих через Ратне проходить безліч.
– Оскільки пластиліну не завжди вистачає, бо дружина на місяць купує по 15 пачок, то, зліпивши одну машину, через день він уже переліплює іншу, – продовжує Віктор Васильович. – Але добре, що запам’ятовує марки авто, це згодиться йому в майбутньому.
Сам Юра про своє захоплення розповідає скромно:
– Люблю читати про тварин у різних довідниках. Особливо про динозаврів, потім їх ліплю. А ще люблю програму “БіБіСі” – там стільки цікавинок можна побачити.
Про захоплення хлопця знають у районній бібліотеці, тому її працівники завжди підбирають йому якусь пізнавальну літературу.
А у вільну хвилину третьокласник запросто грає у футбол з… восьмикласниками.
– Ким же хочеш бути, – поцікавилась у Юрія.
– Прокурором, – серйозно відповів хлопчик.
– Чому?
– Бо у нього хороша зарплата, – ствердно відповів.
– А скульптором?
– Також хочу бути…
Батько на це тільки всміхнувся:
– Я сина змалку налаштовую на якусь серйозну професію. Ну, а навички ліплення (якщо захоче) то нехай і далі вдосконалює, вчиться. Знання і вміння за плечима не носять же.
Поки що восьмирічний хлопчик “гризе” граніт науки і пізнає у деталях навколишній світ.
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
